Росія різко нарощує застосування нових реактивних ударних дронів “Герань-4” і “Герань-5”, які летять значно швидше за попередні версії Shahed і складніше перехоплюються українською ППО. Масове виробництво, швидке впровадження змін і використання іноземних компонентів дозволили Москві створити новий клас відносно дешевого далекобійного озброєння, що дедалі більше нагадує крилаті ракети.
Про це пише The Financial Times у матеріалі про те, як нові російські безпілотники змінюють характер повітряної війни.
За даними видання, останніми тижнями реактивні “Герань-4” і “Герань-5” усе частіше застосовуються під час атак на українські міста, склади, логістичні центри та порти.
FT наводить кілька епізодів, які демонструють нові можливості цих систем. Один із дронів влучив у будівлю СБУ в Києві — за даними видання, це був перший прямий удар безпілотника по урядовій будівлі в столиці. Інший, як стверджує FT, ледь не влучив у літак президента Володимира Зеленського під час підготовки до вильоту з Молдови.
Розвиток цих систем, пише газета, показує, що Росія також здатна швидко створювати, удосконалювати та масово розгортати нові типи озброєння.
“Вони спрямовують усі свої зусилля, ресурси, кошти й таланти саме на розвиток цієї системи”, — заявила Катерина Бондар із Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
За її словами, російські військові постійно модернізують дрони та фактично тестують зміни безпосередньо в бойових умовах.
Від Shahed до реактивної “Герані”
Перші російські “Герань-1”, створені на основі іранських Shahed, несли бойову частину масою до 20 кг і розвивали швидкість приблизно до 185 км/год.
Новий реактивний “Герань-5”, який, за даними FT, Росія почала застосовувати у січні 2026 року, має зовсім інші характеристики.
Він може розвивати швидкість до 600 км/год, нести бойову частину масою близько 90 кг і долати до 1000 км.
При цьому “Герань-4” зберігає загальну логіку попереднього планера, але має більш аеродинамічну форму, тоді як “Герань-5” фактично є новою конструкцією, яка більше нагадує крилату ракету.
Зміни стосуються не лише швидкості.
За даними FT, нові модифікації отримали тепловізійні камери, системи наведення з елементами штучного інтелекту, російські антени для протидії засобам РЕБ і китайські модеми, які дозволяють створювати ячеїсту мережу зв’язку.
Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов розповів, що такі дрони можуть летіти на висоті 2–5 км, знаходити ціль за допомогою камери, фіксувати її та потім автоматично заходити на удар.
За його словами, зараз майже всі реактивні ударні безпілотники оснащуються такими камерами.
Чому Росія змогла так швидко масштабувати виробництво
Однією з головних причин швидкої модернізації FT називає централізоване масове виробництво.
Росія змогла побудувати нову велику виробничу лінію практично з нуля, а самі дрони технологічно простіші у виробництві, ніж танки чи складні ракетні системи.
Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов зазначає, що це дозволяє швидше вносити зміни без повного перезапуску виробництва.
За його словами, російські виробники фактично відмовилися від довгих традиційних циклів випробувань.
Кожну нову модифікацію одразу впроваджували у виробництво й відправляли на фронт. Якщо зміна не працювала, її коригували вже в процесі, не зупиняючи випуск.
Це дозволило значно прискорити цикл “розробка — бойове застосування — виправлення — нова версія”.
ППО збиває реактивні дрони гірше
Найбільш проблемним для України є різке падіння ефективності перехоплення нових реактивних моделей.
За даними FT, Україна знищує лише близько 60% реактивних ударних дронів.
Для порівняння, щодо старіших і повільніших моделей показник перехоплення часто становить 90–95%.
Масове застосування “Герань-4” і “Герань-5” стало несподіванкою для українських чиновників і виробників.
В Україні очікували, що Росія зробить основну ставку на “Герань-3”, яка розвиває швидкість приблизно до 300 км/год.
Натомість Москва одразу почала масштабувати швидші та далекобійніші моделі.
Представник української компанії Wild Hornets, яка виробляє дрон-перехоплювач Sting, визнав, що передбачити такий напрям розвитку було складно.
Зараз компанія завершує розробку нового перехоплювача, спеціально призначеного для боротьби з реактивними дронами.
Очікується, що його серійне виробництво розпочнеться найближчим часом.
Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що над способами боротьби з новими “Геранями” працюють 67 українських компаній.
Дрони дедалі більше схожі на крилаті ракети
Військовий аналітик Конрад Музика називає цей процес “крейсеризацією” російських безпілотників.
Йдеться про те, що дрони поступово отримують характеристики, які раніше були типовими для крилатих ракет.
Вища швидкість, більша дальність, політ на значній висоті, нові системи наведення й складніші траєкторії стирають межу між двома класами озброєння.
Музика припускає, що наступним етапом може стати використання елементів малопомітності.
Це зробить такі дрони дорожчими, але водночас ще складнішими й дорожчими для перехоплення.
Попри ускладнення конструкції, нові “Герані” все одно залишаються дешевшими за крилаті ракети “Калібр” і Х-101.
Саме це робить їх привабливими для масованих комбінованих атак.
Удари по портах і логістиці
За даними FT, Росія використовує нові реактивні дрони разом із дешевшими крилатими дронами-ракетами “Бандероль”.
Основними цілями стають склади, логістичні центри, підприємства та порти на Чорному морі.
Військовий аналітик Олександр Коваленко повідомляв, що на початку вересня одна “Бандероль”, яка летіла у напрямку Одеси, рухалася лише приблизно за 20 метрів над рівнем моря.
Такий профіль польоту ускладнює раннє виявлення цілі.
FT також зазначає з посиланням на прокремлівські джерела, що російські літаки Су-25 потенційно можуть запускати “Герань-5” поза зоною ураження української ППО.
Росія може стати найбільшим виробником дешевих крилатих ракет
Західні експерти вважають, що одним із небагатьох способів уповільнити виробництво нових російських дронів є обмеження доступу до іноземних компонентів.
Фабіан Гоффманн із Норвезького інституту оборонних досліджень звертає особливу увагу на китайські реактивні двигуни.
За його словами, якщо Росія збереже нинішні темпи виробництва та доступ до іноземних технологій для силових установок, вона може швидко перетворитися на найбільшого у світі виробника дешевих крилатих ракет.
Це, на думку експертів, може суттєво змінити баланс повітряної війни.
Пухов вважає, що доти, доки Україна не знайде масового і відносно дешевого способу знищувати нові реактивні “Герані”, перевага в далекобійній повітряній війні може знову зміщуватися на користь Росії.
Ключова проблема полягає в тому, що Україна поки не має власного масового виробництва зенітних ракет.
“Це не те саме, що дрон. Таке не виготовиш у гаражі”, — зазначив Пухов.
FT підсумовує, що Росія переходить від відносно дорогих традиційних ракет до масових, точних і універсальних систем, які займають проміжне місце між безпілотником і крилатою ракетою.
І саме здатність України швидко знайти дешевий та масштабований спосіб боротьби з ними може стати одним із ключових факторів наступного етапу повітряної війни.
