Країни Перської затоки після масованого застосування Іраном ударних дронів різко збільшують витрати на протиповітряну й антидронову оборону. Частина держав регіону розглядає Україну як можливого партнера та вивчає українську модель багаторівневого захисту від безпілотників.
Про це пише Bloomberg.
Від початку війни в регіоні Перської затоки було оголошено або схвалено оборонні контракти на понад $5 млрд. Серед компаній, які претендують на ці замовлення, — американські Anduril Industries і RTX, німецька Rheinmetall та австралійська EOS. Українські виробники також намагаються вийти на цей ринок.
Країни Затоки й раніше витратили близько $50 млрд на сучасні системи ППО, однак переважно вони були розраховані на перехоплення балістичних ракет. Масове застосування дешевших “Шахедів”, які можуть летіти низько й змінювати напрямок, створило для цих систем нову проблему.
Економіка перехоплення також стала важливим фактором. За оцінкою Bloomberg, “Шахед” може коштувати близько $30 тис., тоді як ракета Patriot PAC-3 — понад $4 млн. Під час війни США та їхні союзники в регіоні, ймовірно, використали понад 2,5 тис. таких ракет загальною вартістю щонайменше $10 млрд.
На цьому тлі держави Перської затоки дедалі більше цікавляться не лише закупівлею готових систем, а й спільним виробництвом і побудовою багаторівневої оборони, здатної протидіяти як балістичним ракетам, так і дешевим дронам. Серед потенційних партнерів вони розглядають Туреччину та Україну.
Bloomberg зазначає, що країни регіону звертають увагу на український підхід, який поєднує сенсори, засоби радіоелектронної боротьби, перехоплювачі, програмне забезпечення та підготовлених операторів. Саме таку модель вони хотіли б відтворити у себе.
Президент Володимир Зеленський уже пропонував країнам Затоки допомогу в посиленні протидронової оборони. Україна також підписала угоди про оборонну співпрацю із Саудівською Аравією, ОАЕ та Катаром, а українські компанії повідомляли про інтерес з боку потенційних замовників у регіоні. Водночас публічно про укладені комерційні угоди поки не повідомлялося.
Однією з головних проблем для українських виробників залишаються експортні обмеження. Частина компаній заявляє, що може виробляти більше перехоплювачів, ніж замовляє Міноборони, однак міжнародні продажі обмежуються через потреби самої України у війні проти Росії.
Тим часом американські компанії активно закріплюються на ринку. Адміністрація Дональда Трампа прискорює продаж антидронових систем у країни Затоки, зокрема вже схвалила потенційну угоду на $2 млрд щодо постачання систем Anduril Кувейту.
