Під час нового соцопитування Socis більшість українців оцінили загальну ситуацію в країні за останній рік як таку, що погіршилася, а дії ключових державних інституцій — як неефективні. Основними негативними чинниками респонденти назвали корупцію на державному рівні та постійні атаки на інфраструктуру.
Про це стало відомо з соцопитування Центра соціальних та маркетингових досліджень Socis за 12-18 грудня.
Оцінка змін загальної ситуації в Україні
67,2% респондентів заявили, що за останній рік ситуація в Україні погіршилася, 26,8% вважають, що вона залишилася без змін, і лише 4,0% — що покращилася. На запитання про наступний рік 31,1% очікують подальшого погіршення, 28,9% — покращення, а 24,0% вважають, що ситуація залишиться без змін.
Фактори, що найбільше негативно впливають на ситуацію в країні
Найчастіше респонденти називали високий рівень корупції на державному рівні — 50,8%. На другому місці — постійні атаки дронів і ракет на об’єкти енергетичної, комунальної та цивільної інфраструктури — 45,2%. Далі йдуть зниження рівня життя населення (37,8%), захоплення Росією нових територій України (26,2%) та агресивні методи проведення мобілізації (26,1%).
Найбільші помилки нинішньої влади
68,9% опитаних вважають головною помилкою збереження високого рівня корупції та розкрадання бюджетних коштів. Неналежну підготовку до війни назвали 41,5%, помилкові кадрові рішення — 35,7%, зловживання владою та тиск на бізнес — 33,5%. Також респонденти вказували на неефективну економічну політику уряду (30,8%) та інформаційну цензуру і приховування правди (28,2%).
Оцінка ефективності дій державних інституцій
За результатами опитування, найвищу сукупну позитивну оцінку (“дуже ефективно” та “скоріше ефективно”) отримала СБУ — 56,4%. Дії військового керівництва позитивно оцінили 50,5% респондентів, президента — 43,7%. Водночас дії Офісу президента як “зовсім неефективні” оцінили 41,8%, уряду — 43,0%, Верховної Ради — 51,5%.
Довідка. Терміни проведення дослідження: 12-18 грудня 2025 року. Вибірка дослідження наближена до репрезентативної на рівні всієї країни за показниками віку (старші 18 років), статі, типу поселення (місто/село) та поділу на області. Максимально врахована кількість та структура населення внутрішньопереміщених осіб; громадян, які виїхали за кордон; тимчасово окупованих територій та місцевості, де неможливо провести соціологічне дослідження, з огляду на проведення активних бойових дій. Загалом в дослідженні було опитано 2000 респондентів за квотною стратифікованою вибіркою. Метод дослідження: особисте інтерв’ю (face to face) з використанням планшетів (CAPI).
