Відключення Росії від системи міжнародних платежів SWIFT і досі є невирішеною проблемою для російського фінансового сектора, заявила голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна в інтерв’ю РБК. Перше за майже два роки з початку війни РФ проти України інтерв’ю Набіуліною було опубліковано на сайті видання у понеділок, 25 грудня.
За словами голови Банку Росії, російський регулятор був готовий до частини обмежень, запроваджених країнами Заходу проти Москви після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Вона пояснює це тим, що Центробанк оцінював ризики посилення санкцій з 2014 року, коли Москва зіткнулася з міжнародним тиском через анексію Криму. Проте деякі нові обмеження створили проблеми для російського фінансового сектора, які РФ поки що вирішити не змогла.
Першою з них Набіулліна називає відключення Росії від SWIFT. Хоча загроза цього існувала вже з 2014 року і в РФ на тлі її вибудовували національну платіжну інфраструктуру, проблемою стала неможливість транскордонних переказів. “Так, вибудовуються ланцюжки, вони постійно змінюються, але це залишається ще проблемою для багатьох підприємств”, – цитує РБК голову ЦБ РФ.
За словами Набіулліної, заморожування резервів російського Центробанку за кордоном стало “дуже негативним сигналом для всіх центральних банків, тому що це є порушенням базових принципів захищеності резервів”. Росії вдалося знизити негативні наслідки від цих санкцій за допомогою плаваючого курсу і обмежень на продаж валюти, які були прийняті навесні 2022 року.
“Дуже болісною темою стало блокування та заморожування активів приватних осіб – мільйонів людей, які не потрапили під санкції, але опинилися із замороженими активами”, – додала Набіулліна.
Вона зазначає, що Росії потрібно готуватися до посилення санкційного тиску, навіть якщо є спокуса думати, що ми так добре пройшли 2022 і 2023 рік і тепер нам, що називається, море по коліно.
Крім того, у країнах Заходу останніми тижнями посилилося обговорення конфіскації заморожених активів РФ. Так, Німеччина вивчає можливість конфіскації 720 млн. євро, що належать Мосбіржі. Подібні дії щодо російських активів обговорюють і США із союзниками, писала газета The New York Times. Йдеться про понад 300 млрд доларів, які планується направити на військову допомогу Україні.
Раніше у грудні країни Євросоюзу погодили ухвалення 12-го пакету санкцій проти РФ, покликаних “ще більше послабити здатність Росії вести агресивну війну” в Україні.
Серед нових обмежувальних заходів – запровадження з 1 січня поступової заборони на імпорт алмазів із РФ, а також вимога до європейських компаній надавати докази того, що вони дотримуються “цінової стелі” на нафту з РФ, запровадженої країнами Заходу.
ЄС був основним ринком продажу алмазів для РФ, випливає із даних російського інформагентства “Інтерфакс”. При загальній оцінці доходів від експорту алмазів у 4 млрд євро на рік для РФ лише Бельгія закуповувала їх у Росії на 1,8 млрд євро.