Обидві сторони вклали значні кошти у системи боротьби з безпілотниками, але Москва зберігає перевагу, оскільки вона зосередилася на цьому напрямі ще до лютого 2022 року. Київ намагається надолужити втрачене.
Про це пише британська The Financial Times.
І Україна, і Росія запускають десятки тисяч БПЛА на місяць. Цього року обидві сторони почали часто використовувати дешеві комерційні безпілотники, які управляються операторами за допомогою камери, встановленої на голові.
“Останнім часом росіяни виробляють їх так багато, що це стає серйозною загрозою”, – каже начальник відділу радіоелектронної та кібернетичної боротьби Генштабу України полковник Іван Павленко. Він закликав союзників надати більше апаратури для «придушення чи підміни» супутникової системи наведення (GNSS) російських керованих ракет та безпілотників.
Оскільки російські системи РЕБ вимагають високотехнологічних компонентів, таких як підсилювачі, синтезатори та програмне забезпечення, для західних союзників важливо запровадити санкції проти цих компонентів, вважає Павленко.
Всюдисущість дронів на полі бою — одна з причин, чому контрнаступ України не приніс значних успіхів і чому військовий конфлікт перейшов у позиційну фазу. Будь-яка група танків або бронемашин може бути виявлена та знищена протягом кількох хвилин.
Росія все частіше застосовує РЕБ, щоб збити з курсу високоточні західні боєприпаси, такі як ракети HIMARS та артилерійські снаряди Excalibur. За словами Павленка, Москва також використовує системи РЕБ для імітації запусків ракет та безпілотників, щоб перевантажити систему ППО України, а також визначити її місцезнаходження.
Головком ЗСУ Валерій Залужний заявив, що РЕБ є «ключом до перемоги у війні безпілотників» та до виходу з безвиході на лінії фронту.
І Росія, і Україна зберегли сильні науково-дослідні школи в галузі радіоелектронної боротьби, створені ще за радянських часів, але російський уряд уже понад десять років вкладає серйозні кошти у нові розробки. “Електронна війна – надзвичайно важлива частина сучасних операцій, і росіяни мали значну перевагу в ній протягом усього часу, що було постійною проблемою для України”, – сказав старший науковий співробітник британського аналітичного центру Royal United Services Institute Джек Уотлінг.
Російська система радіоелектронної протидії «Полюс-21» може бути розміщена на землі, на вежах або на транспортних засобах і здатна перекрити зону в 150 км, йдеться у доповіді військової консалтингової компанії, наданій Financial Times.
Інша система – «Мурманськ» – використовує величезні висувні 32-метрові вежі, встановлені на мобільних броньованих машинах. “Проблема в тому, що росіяни здатні розгорнути системи радіоелектронної боротьби на більшій частині лінії фронту, аж до рівня взводу в деяких випадках”, – сказав Уотлінг.
Проте Київ періодично знаходить слабкі місця в російських системах РЕБ і ППО, що дозволяє українським дронам завдавати ударів углиб російської території авіабазами, складами та іншими цілями, включаючи Кремль.
Київ, який спочатку мав лише застаріле радянське обладнання, покращив свої можливості завдяки власним розробкам, а також допомоги союзників.
Українська система “Буковель”, яку можна встановлювати на транспортні засоби, виявляє безпілотники, глушить передачу даних і може блокувати супутникові системи наведення, включаючи російську Глонасс. Високо оцінюючи ефективність “Буковеля”, українські військові закликають уряд наростити виробництво.
Ще одна українська система під назвою «Покрова», за деякими даними, може протистояти ракетам, блокуючи їхню систему наведення.
Начальник відділу радіоелектронної та кібернетичної боротьби Іван Павленко вважає, що Україна може бути використана як полігон для випробування нових систем РЕБ, але визнає, що деякі західні військові неохоче діляться технологіями.