Європейський Союз та блок країн Південної Америки Mercosur у суботу офіційно підписали масштабну угоду про вільну торгівлю, завершивши понад 25 років складних переговорів щодо поглиблення економічної співпраці,передає CNN.
Церемонія підписання відбулася в столиці Парагваю Асунсьйоні. Угода розглядається як важлива геополітична перемога ЄС на тлі зростання глобального протекціонізму, торговельних суперечок, американських тарифів та активної експансії китайського експорту.
Документ також сигналізує про прагнення країн Південної Америки зберігати різноманітні торговельні та дипломатичні зв’язки, попри заяви президента США Дональда Трампа про домінування Вашингтона у Західній півкулі.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що геополітичне значення цієї угоди важко переоцінити, особливо на тлі зростання скепсису щодо вільної торгівлі. За її словами, сторони обирають справедливу торгівлю замість тарифів та довгострокове партнерство замість ізоляції.
У підписанні угоди взяли участь президенти Аргентини, Уругваю та Парагваю, а також міністр закордонних справ Бразилії – найбільшої економіки Mercosur.
Угода створює одну з найбільших у світі зон вільної торгівлі, об’єднуючи ринок із понад 700 мільйонами споживачів, на який припадає близько чверті світового валового внутрішнього продукту. Вона відкриває нові можливості для південноамериканських аграрних експортерів та європейських промислових секторів, зацікавлених у збуті автомобілів і промислового обладнання.
Попри підписання, угода ще має пройти процедуру ратифікації в Європейському парламенті. Реалізацію домовленостей можуть ускладнити впливові протекціоністські лобі, зокрема європейські фермери, які побоюються напливу дешевшої аграрної продукції з Південної Америки.
Документ передбачає скасування понад 90% тарифів на товари та послуги між ЄС і Mercosur. Частину мит планують знижувати поступово протягом 10-15 років, а імпорт ключових сільськогосподарських продуктів, зокрема яловичини, обмежать жорсткими квотами. Такі обмеження, а також захисні механізми і субсидії для фермерів допомогли заручитися підтримкою Італії, тоді як Франція й надалі виступає проти угоди.