Національний банк очікувано ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 25%.
В НБУ наголошують, що таке рішення підтримає ефекти від попередніх заходів із посилення привабливості гривневих активів, дозволить надалі забезпечувати стійкість валютного ринку та формувати належні передумови для збереження сталого тренду на зниження інфляції. Крім того, згодом це дозволить пом’якшити найбільш обтяжливі валютних обмежень.
Інфляція стрімко знижується, фіксує НБУ, проте через вплив війни ціновий тиск залишається високим. Зокрема, темпи зростання цін спадали швидше за прогнози регулятора, і у березні інфляція сповільнилася до 21,3% у річному вимірі.
Послабленню інфляційного тиску сприяли достатня пропозиція продовольства та пального, а також досить швидке відновлення енергетичної системи від наслідків російських атак. Крім того, на тлі припинення “друку гривні”, зміцнення готівкового курсу та підвищення привабливості гривневих активів, поліпшилися інфляційні очікування.
З іншого боку, зниження інфляції значною мірою спричинене високою базою порівняння минулого року, а також посилене теплою для зими погодою. Відтак тиск на виробничі витрати бізнесу зберігається, зокрема через складнощі з роботою та налаштуванням логістики в умовах війни.
НБУ переглянув прогноз інфляції на 2023 рік – із 18,7% до 14,8%. Згідно оновленого прогнозу, цьогоріч інфляція сповільниться до 14,8%, а в наступні роки повернеться до однознакового рівня: у 2024 році до 9,6%, а в 2025 році – до 6%.
Інфляція знижуватиметься надалі, зокрема через дешевші енергоносії, стриманий внутрішній попит та вплив монетарної політики. НБУ і надалі передбачає зменшення безпекових ризиків як основне припущення прогнозу інфляції.
Воєнні ризики залишаються, передусім – ризик тривалої та інтенсивної російсько-української війни, яка означатиме вищі потреби бюджету, а також генеруватиме супутні ризики (повільніше зниження світової інфляції, подальші руйнування інфраструктури, перешкоди в морському експорті).
Регулятор зазначає, що збереження курсової стійкості на тлі планів з валютної лібералізації потребуватиме продовження монетарної політики, спрямованої на забезпечення високої привабливості заощаджень в гривні. Відтак, НБУ вирішив зберегти облікову ставку на рівні 25%.
Курсова стійкість, зокрема, забезпечується жорсткими валютними обмеженнями, але їхня ефективність з часом послаблюється. Тому НБУ вважає, що валютна лібералізація в осяжній перспективі стає дедалі актуальнішим. Наразі висока ставка дозволила наростити попит на гривневі інструменти, тоді як на іноземну валюту він скоротився.
Регулятор наголошує, що поліпшення макроекономічної ситуації, зокрема – зниження інфляції та накопичення комфортного рівня міжнародних резервів, створює передумови для перегляду прогнозу облікової ставки.
Оновлений макропрогноз передбачає початок циклу зниження облікової ставки в IV кварталі 2023 року. Водночас навіть за такого сценарію монетарні умови залишатимуться достатньо жорсткими з огляду на подальше сповільнення інфляції, поліпшення інфляційних очікувань та, відповідно, збереження високої реальної дохідності гривневих інструментів.
“НБУ готовий коригувати час і темп зміни облікової ставки з огляду на подальший розвиток подій на валютному ринку, інфляційну динаміку, стійкість міжнародної підтримки та результативність заходів із забезпечення привабливості гривневих інструментів”, – наголосили в НБУ.