За рік обсяг токсичних позик населення в банках України збільшився вдвічі. Проте найбільше токсичних кредитів як і раніше сконцентровано у корпоративному сегменті. Такими спостереженнями у своїй колонці для Delo.ua поділився Андрій Волков, засновник та керуючий партнер групи компаній «Інвестохіллс».
За його словами, частка NPL у бізнес-позиках банків у лютому 2023 року перевищила 43,3%, це близько 364 млрд грн. Частка ж проблемних кредитів фізосіб складає 32,4%, або 73 млрд грн.
Головною причиною збільшення обсягу проблемних боргів фізосіб Волков назвав те, що багато українців втратили роботу і, як наслідок, можливість своєчасно погашати борги.
«Але все-таки в «живих» грошах це не так багато, як NPL у корпоративному портфелі», – додав він.
Загалом, за словами фінансиста, ситуація з токсичними боргами в банківській системі виявилася гіршою, ніж очікувалося.
«Основна першопричина такої ситуації зрозуміла – війна. Значна частина територій, на яких перебували активи та велася підприємницька діяльність, окупована. Багато чого зруйновано та пошкоджено – цехи, логістичні центри, цілі заводи та майнові комплекси. Але й на підконтрольній території діяльність також нормально не ведеться. Порти частково заблоковані, регулярно відбуваються обстріли, зростають ціни на логістику, на сировину, а з осені 2022 року почалися перебої з електропостачанням. І хоча більшість підприємств вже відновили діяльність, погоджуючи режим роботи з операторами електричних мереж, це все одно призводить до зростання витрат виробництва та створює складнощі з погашенням кредитів», – констатує Волков.
Щодо ситуації з NPL у різних сферах економіки, то засновник «Інвестохіллс» відзначив, що найбільший обсяг «поганих» боргів сконцентрований у роздрібній торгівлі (близько 96 млрд грн), оптовій торгівлі (51 млрд грн) та сфері нерухомості (35 млрд грн).
Як повідомлялося, згідно з даними НБУ, до 1 лютого 2023 року частка NPL у кредитних портфелях банків зросла до 38,2%. Для порівняння, станом на 1 лютого 2022 року аналогічний показник був на рівні 31,8%.