Лонгріди

        Дрони, ракети та штучний інтелект: у NYT проаналізували новий етап війни РФ проти України

        Винищувачі F-16 Повітряних сил України над системою ППО Patriot, 4 серпня 2024 року / Фото: AP Photo
        Винищувачі F-16 Повітряних сил України над системою ППО Patriot, 4 серпня 2024 року / Фото: AP Photo

        Майбутній перебіг війни Росії проти України дедалі більше визначає протистояння в небі, оскільки лінія фронту перетворилася на кривавий глухий кут. Обидві країни нарощують виробництво ракет і дронів, упроваджують штучний інтелект та шукають способи обходити засоби радіоелектронної боротьби.

        Про це йдеться в матеріалі The New York Times.

        Україна використовує ударні безпілотники для атак на російські нафтові об’єкти від Сибіру до Санкт-Петербурга, а також на порти від Балтійського до Чорного моря. Українські крилаті ракети завдають ударів по військових цілях Росії за сотні кілометрів від фронту.

        Реклама
        Реклама

        Водночас Росія встановлює щомісячні рекорди за масштабами повітряних атак, використовуючи прогалини у виснаженій українській протиповітряній обороні.

        У липні Росія запустила по Україні щонайменше 126 балістичних ракет — найбільше за час війни. Унаслідок російських атак ракетами та дронами протягом місяця загинули близько 400 цивільних, що зробило липень найсмертоноснішим місяцем із квітня 2022 року.

        Російські удари також змусили Україну призупиняти важливі поставки зерна та сталі з морських портів. Атаки продовжують руйнувати інфраструктуру та посилюють побоювання щодо дефіциту опалення й електроенергії взимку.

        NYT описує російсько-українську війну як два паралельні протистояння. Перше цілодобово триває вздовж лінії фронту протяжністю близько 800 миль, де діють піхотинці та оператори дронів. Росія продовжує просуватися на сході Донбасу ціною десятків тисяч життів військових щомісяця, а Україна захищає свою територію та намагається повертати землі, зокрема на півдні.

        Друге протистояння відбувається в небі та спрямоване проти віддалених міст і військових об’єктів обох країн. Київ прагне посилити економічний тиск на Кремль, перенести наслідки війни на територію Росії та змусити Путіна погодитися на припинення вогню не на продиктованих ним умовах. Москва, зі свого боку, продовжує кампанію, спрямовану на виснаження українського опору та створення непридатних для життя умов у містах.

        Росія почала встановлювати реактивні двигуни на дешеві безпілотники, створені за зразком іранських Shahed, розгортає супутники для наведення озброєння та розробляє дешевші крилаті ракети. Російські винищувачі також застосовують керовані авіабомби зі супутниковим наведенням.

        Україна, своєю чергою, створює нові моделі дронів і гібридів ракет та безпілотників із сучасними системами навігації й зв’язку, які дають змогу точніше уражати цілі на території Росії. Обидві сторони застосовують нові способи протидії радіоелектронним перешкодам і автономні системи наведення без участі людини.

        Водночас системи протиповітряної оборони обох країн не встигають за темпами нарощування ударних арсеналів. Україна зіткнулася з гострим дефіцитом американських ракет-перехоплювачів Patriot — єдиного засобу захисту країни від російських балістичних ракет.

        Росія також має проблеми із захистом своєї великої території від українських далекобійних дронів. Після провалу початкового вторгнення російське командування перемістило системи “Панцир” і “Тор” ближче до України, посиливши захист фронту, але послабивши прикриття військових баз і промислових об’єктів у тилу.

        За словами аналітиків, кожна знищена пускова установка або радар змушує Москву обирати між захистом фронту та внутрішніх районів країни. Тиск розділив російську систему ППО на ізольовані осередки, прогалини між якими Україна використовує для ударів по логістиці та об’єктах у глибині Росії.

        Водночас Росія зберігає перевагу в масштабах промислового виробництва, випускаючи тисячі стандартизованих ударних дронів, хибних цілей і крилатих ракет. За оцінками української розвідки, Москва виробляє близько 120 балістичних ракет щомісяця — більше, ніж загальний обсяг виробництва перехоплювачів Patriot у США.

        Російський арсенал також поповнюється ракетами з Північної Кореї. Крім того, Москва розробляє власні дрони-перехоплювачі та зберігає значну кількість систем протиповітряної оборони С-300 і С-400.

        За оцінкою NYT, стратегія Росії ґрунтується на розрахунку, що вона зможе виснажити українську протиповітряну оборону раніше, ніж остаточно зруйнується її власна система захисту.


        Реклама
        Реклама

        ТОП-новини

        Останні новини

        усі новини
        Соціальна реклама
        Exit mobile version