Купівля власного житла іноді стає недосяжною мрією: фінансові можливості не дають змоги придбати квартиру і будинок. Вдалим рішенням може стати договір довічного утримання, згідно з яким одна сторона передає іншій майно у власність за отримання гідного догляду та матеріальну підтримку. Але перш ніж зважитися на таку угоду, варто детально оцінити всі за і проти. У цьому допоможе безкоштовний юрист, який надасть детальну інформацію про можливі ризики для обох сторін. А огляд процедури та її особливостей дозволить дізнатися докладніше про цей формат договорів відчуження.
Специфіка угоди
Основний предмет — майно, яке буде передано одержувачем догляду. Це може бути будь-який вид нерухомості:
- квартира;
- будинок;
- земельна ділянка.
Головна особливість угоди в тому, що платник відразу стає власником майна, але користуватися ним може тільки після смерті одержувача допомоги. Відповідно, неможливо ні продати, ні використовувати цей об’єкт як заставу.
Умови договору
Найпоширеніший варіант: люди похилого віку, які не мають близьких родичів і хочуть забезпечити собі догляд на старість, укладають угоду із сусідами або знайомими для отримання необхідних благ. Не існує єдиного шаблону — кожен випадок індивідуальний, а в договорі будуть прописані умови, оптимальні для обох сторін. Платник може бути зобов’язаний:
- надавати медичну допомогу;
- забезпечувати харчування, одяг та інші необхідні потреби;
- оплачувати комунальні послуги.
Розірвання договору — непросте завдання, особливо якщо одна зі сторін проти. Це можна зробити виключно в судовому порядку. Тому важливо одразу продумати всі деталі, оцінити можливе фінансове навантаження та ухвалити рішення про доцільність такого способу отримання нерухомості.
Важливі нюанси
Спадкоємці одержувача допомоги не можуть претендувати на майно, яке було передано в рамках договору довічного утримання. Але завжди є ризик, що поточний власник майна звернеться до суду, щоб розірвати угоду — і всі зусилля платника виявляться марними. Щоб цього не сталося, корисно дотримуватися таких правил:
- максимально докладно розписати кожен пункт договору, перерахувавши всі зобов’язання;
- не використовувати «розмиті» формулювання, а зазначати точні суми матеріальної допомоги або перелік завдань, що підлягають виконанню;
- зберігати кожну квитанцію про оплату.
Завдяки цьому в разі розірвання з вини одержувача утримання платник може вимагати компенсацію збитків, що запобігатиме подібним ситуаціям. Головне — правильно все оформити, довіривши це завдання досвідченому юристу. Тоді і з отриманням нерухомості не виникне жодних складнощів.