Коли Олена Володимирівна прокинулася близько 4-ї ранку від гучного дзижчання над своєю квартирою в Московській області, вона визирнула у вікно і побачила в небі кілька безпілотників.
Шум швидко стих, і жінка подумала, що небезпека минула. Але потім поруч пролунав гучний вибух.
«Під нами, під балконом, є навіс, наче виступ. Дрон упав на цей навіс, а потім загорівся, пішов чорний дим», — згадує вона. У квартирі на п’ятому поверсі спалахнула одна з кімнат.
56-річна мати двох дітей, яка попросила не називати її повного імені, розповіла CNN, що вона та один із синів кинулися гасити пожежу відрами й тазами з водою. Але коли вони почули вибух, то зрозуміли, що потрібно забрати собаку та тікати. Її будинок у Зеленограді став одним із багатьох, які постраждали під час масованої хвилі українських ударів безпілотниками 17 травня.
Жителі найбільших міст Росії значною мірою були ізольовані від щоденних реалій війни Росії проти України, яка триває вже п’ятий рік. Але в міру того, як Україна дедалі частіше завдає далекобійних ударів по території країни, ця ситуація змінюється.
Окрім безпосередньої загрози від безпілотників, росіяни стикаються зі зростаючим дефіцитом пального, оскільки українські удари по нафтопереробних заводах обмежують постачання. Цього тижня водії в окупованому Росією Криму зіткнулися з нормуванням продажу бензину після того, як українські атаки порушили логістику поставок.
Водночас скорочення економіки, нові обмеження доступу до інтернету, блокування популярних месенджерів і побоювання щодо державного стеження посилюють загальне відчуття тривоги, яке вже починає відображатися в соціологічних опитуваннях.
Українські безпілотники атакували друге за величиною місто Росії — Санкт-Петербург, батьківщину президента Володимира Путіна, за кілька годин до початку головного економічного форуму країни — Петербурзького міжнародного економічного форуму. Чорні клуби диму затягнули небо над містом, коли туди прибували тисячі учасників.
Демонструючи здатність України завдавати ударів далеко вглиб Росії та порушувати повсякденне життя її мешканців, у суботу, в останній день форуму, жителям Санкт-Петербурга рекомендували залишатися вдома після нової атаки безпілотників у районі міста.
Одна з мешканок Кронштадта, портового міста поблизу Санкт-Петербурга, розповіла CNN, що близько третьої години ночі стіни її будинку тремтіли та вібрували. Вона чула, як над містом літають дрони.
«Спати було неможливо. Дзижчання було таким гучним, що я боялася, що наш будинок можуть уразити», — сказала вона, хоча розуміла, що українці, ймовірно, націлюються на військові об’єкти.
Жінка також чула роботу російських систем протиповітряної оборони, які намагалися збити безпілотники. Кронштадт розташований на острові Котлін приблизно за 30 кілометрів на захід від Санкт-Петербурга і був заснований на початку XVIII століття як морський оборонний форпост колишньої російської столиці.
17 травня, за даними російської влади, щонайменше троє людей загинули в Московській області після того, як Україна атакувала територію Росії більш ніж 500 безпілотниками. Дрон, який влучив у будинок Олени, пошкодив кілька поверхів, але не спричинив серйозних жертв.
Президент України Володимир Зеленський назвав цю хвилю ударів «цілком виправданою».
«Цього разу українські далекобійні удари досягли Московської області, і ми надсилаємо росіянам чіткий сигнал: їхній уряд повинен припинити цю війну», — заявив він.
Олена каже, що вдячна за те, що залишилася живою. Але навіть через кілька днів після атаки на місці одного з вікон залишалася велика діра, а відновлені стіни були голими та незавершеними — нагадуванням про війну, яка для частини росіян поступово стає все ближчою.
«Сподіваюся, більше вони не прилетять. Ми ще живі. Це найголовніше», — сказала Олена.
А потім тихо додала, що сподівається на швидке завершення війни.
«Для вас війни немає, дорогі москвичі»
Як і для багатьох росіян, які живуть поблизу столиці, роки війни та санкцій стали частиною повсякденного життя Олени, але не зруйнували його повністю. Через це насильство залишалося для неї чимось далеким — на відміну від українців, які безпосередньо переживають наслідки російської військової кампанії.
Соціальна антропологиня Александра Архипова з паризької Вищої нормальної школи, яка досліджує суспільні настрої в Росії, розповіла CNN, що після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році між Кремлем і жителями великих російських міст фактично виникла неформальна суспільна угода.
За її словами, влада ніби надсилала сигнал: «Для вас війни немає, дорогі москвичі».
«Мер Москви доклав багато зусиль, щоб створити враження, що жодної війни немає. Це було своєрідне зобов’язання перед мешканцями столиці: живіть своїм життям, для вас війни немає», — сказала вона.
