Весною крокви на недобудованій веранді вигнулися дугою, а двері в щойно зібраному каркасі перестали зачинятися. Причина найчастіше банальна: деревину купили сирою, привезли під дощ і склали прямо на землю. Подібні історії зустрічаються на будь-якому форумі приватних забудовників, і майже завжди їх можна було запобігти. Якщо наперед розібратися, який обрізний брус підходить під конкретне завдання, зайвих переробок і витрат вдається уникнути.
Слово «обрізний» означає, що матеріал обпиляний з усіх боків і має чіткий переріз. У необрізного пиломатеріалу по краях залишаються кора і нерівна кромка, тому він підходить для чорнових робіт, опалубки або тимчасових конструкцій. Брусом прийнято називати пиломатеріал, у якого і товщина і ширина перевищують 100 мм. Все, що тонше, відносять до дошок та брусків, а працювати з ними доводиться інакше.
Вологість вирішує більше, ніж ціна
Свіжоспиляне дерево містить багато води і в міру висихання змінює форму. Брус усихає, коробиться, гвинтоподібно скручується, а на торцях та бічних гранях з’являються тріщини. Якщо з такого матеріалу зібрати каркас, за сезон з’єднання розійдуться, а обшивка піде хвилею. Тому вологість важливіша за породу і навіть сорти.
Брус камерної сушіння помітно суші матеріалу природного сушіння і поводиться після монтажу стабільніше. Платити за нього дорожче, але різниця зазвичай окупається: менше зазорів, менше припасування, менше ризик перекосу дверей та вікон. Перевірити вологість можна побутовим вологоміром, який коштує недорого і поміщається до кишені. Прилад корисно взяти на склад і заміряти кілька брусів з різних місць штабеля, а не тільки той, що лежить зверху.
Що перевірити на складі
Перед завантаженням машини варто витратити п’ятнадцять хвилин на огляд. Список короткий, але кожен пункт позбавляє неприємного сюрпризу:
- Геометрія. Погляньте вздовж ребра, як по лінійці: помітна кривизна означає, що брус при монтажі доведеться випрямляти силою.
- Перетин. Виміряйте рулеткою товщину і ширину в декількох точках, тому що у погано розпиляного матеріалу розміри «гуляють».
- Сучки. Великі сучки, що випадають, послаблюють балку, особливо якщо вони розташовані ближче до краю.
- Тріщини. Дрібні тріщини на торцях допустимі, наскрізні і глибокі немає.
- Синьо-цвіль. Темні плями свідчать, що матеріал довго лежав у вологому місці.
Сорт вказує, наскільки суворо відібрано деревину за такими дефектами. Для несучих елементів краще брати вищий сорт, а для решетування, настилів під покрівлю або підсобних будівель часто вистачає і більш простого. Смола у хвойній породі сама по собі не порок, але смоляні кишеньки на великих ділянках варто враховувати, коли брус піде під оздоблення.
Перетин під завдання
Єдиної цифри на всі випадки нема. Для легких будівель на зразок навісу, альтанки або каркаса тераси нерідко достатньо перерізу 100×100 мм. Для балок перекриття та несуть стійок беруть більше, а точний розмір визначають за розрахунком навантаження та довжини прольоту. Якщо конструкція відповідальна, краще замовити розрахунок у проектувальника, ніж підбирати розмір на око.
Довжина також має значення. Довгий брус зручніше, тому що дає менше стиків, але й вести себе при сушінні він схильний примхливіше, а возити і розвантажувати його складніше. Іноді вигідніше взяти коротші заготовки і грамотно поєднати їх, ніж боротися з провисанням на семиметровому прольоті.
Як зберегти матеріал до будівництва
Купівля закінчується не так на складі: часто брус тижнями лежить у дворі, чекаючи своєї черги. Штабель потрібно ставити на рівну, піднесену над землею основу, наприклад, на піддони або бетонні блоки. Між рядами кладуть прокладки однакової товщини строго один над одним, інакше нижні бруски прогнуть під вагою верхніх. Зверху штабель накривають від дощу, але з боків залишають просвіт для вентиляції, тому що щільна плівка створює конденсат і цвіль. Обробка антисептиком перед монтажем продовжить термін служби конструкції, особливо якщо брус контактуватиме із землею або перебуватиме на відкритому повітрі.
