Будівництво басейну — це один з найскладніших інженерних проектів на приватній ділянці, який вимагає не тільки творчого підходу до ландшафтного дизайну, але й точного гідравлічного та статичного розрахунку. Якісно побудований басейн стане надійним, функціональним і естетично привабливим місцем відпочинку на десятиліття. Весь процес будівництва, від першого ескізу до фінального запуску, повинен бути строго поетапним.
1. Проектування: вибір конструкції та технології
Першим і найважливішим кроком є визначення типу басейну, оскільки це рішення визначає весь подальший бюджет, терміни і складність робіт. Стаціонарні (бетонні) басейни вважаються найдовговічнішими і найнадійнішими. Вони дають повну свободу у виборі форми, глибини і типу обробки (плитка, мозаїка, ПВХ-плівка). Їх будівництво є найбільш капіталомістким, оскільки вимагає складних земляних робіт, армування і багатошарової гідроізоляції. Альтернативою є композитні (склопластикові) басейни — готові чаші заводського виготовлення, які мають ідеальну герметичність і встановлюються значно швидше (за кілька тижнів), проте обмежують вибір формою і розміром. Третій варіант, поліпропіленові басейни, збирається на місці зварюванням листів, що дозволяє створювати індивідуальні форми при менших, ніж у бетону, витратах. Незалежно від вибору, для всіх стаціонарних конструкцій необхідний детальний інженерний проект, що охоплює гідравлічні схеми, розрахунок міцності чаші з урахуванням тиску ґрунту і схеми підключення комунікацій.
2. Земляні та бетонні роботи: створення надійної основи
Цей етап є фізично найбільш вимогливим і критичним для довговічності конструкції. Розмір котловану завжди повинен перевищувати розміри чаші басейну на 50-80 см по всьому периметру, щоб забезпечити простір для монтажу опалубки, гідроізоляції та зворотного засипання (так звану «зону обслуговування»). Глибина котловану розраховується з урахуванням товщини дна чаші, а також обов’язкового шару дренажної подушки і підбетонки (зазвичай це додаткові 20-30 см). Дренажна подушка з щебеню необхідна для відведення ґрунтових вод, що життєво важливо для запобігання виштовхування чаші. Поверх подушки заливається чорнова бетонна основа — підбетонка.
Для бетонних басейнів чаша завжди бетонується як єдина монолітна конструкція. Використовується подвійний арматурний каркас, який категорично заборонено зварювати; арматура повинна бути міцно пов’язана сталевим дротом. Бетон необхідно заливати безперервно, щоб уникнути утворення «холодних швів» — слабких місць, де може виникнути протікання. Товщина стінок і дна монолітної чаші зазвичай варіюється в межах 20–30 см.
3. Герметичність і інженерна обв’язка
Після повного висихання бетону, що займає близько 28 днів, приступають до забезпечення герметичності. Для бетонних басейнів застосовується багатошарова гідроізоляція: проникаюча (кристалізується в порах бетону) і/або обмазувальна полімерцементна. Якісна гідроізоляція є єдиною гарантією проти просочування води. Щоб уникнути помилок на цьому критичному етапі, варто заздалегідь проконсультуватися з фахівцями компанії «Topiar» або знайти необхідну технічну інформацію на сайті.
Далі відбувається монтаж закладних елементів в стінки і дно басейну: це скиммери (для збору брудної води з поверхні) або переливні лотки, донний злив для спорожнення і форсунки подачі для повернення очищеної води, а також підводні світильники. Всі ці елементи з’єднуються трубопроводами в технічному приміщенні (приямці), де встановлюється ключове обладнання: фільтрувальна установка (насос і фільтр), система підігріву (теплообмінник або насос) і система дезінфекції (хлорування, УФ-лампи). Правильна обв’язка всіх комунікацій вимагає високої кваліфікації і дотримання гідравлічних розрахунків.
4. Фінішна обробка і зона відпочинку
Фінішний етап має на меті не тільки надати басейну естетичний вигляд, але і захистити гідроізоляційний шар. Найшвидшим і економічним способом є використання ПВХ-плівки (лайнера), яка одночасно служить і гідроізоляцією, і декоративним покриттям. Найпрезентабельнішим, але найдорожчим варіантом є облицювання плиткою або мозаїкою, що вимагає використання спеціальних водостійких клеїв і епоксидних затірок.
Нарешті, облаштовується зона навколо басейну. По периметру укладається бортовий камінь, а зона відпочинку — терасна дошка, клінкер або неслизька плитка. Важливо забезпечити ухил покриття від басейну у бік зовнішнього дренажу, щоб запобігти потраплянню дощової води, бруду і хімікатів з покриття в чисту воду чаші. Якісне будівництво басейну завжди базується на увазі до деталей і суворому дотриманні інженерних норм, що гарантує його довговічність і інтеграцію в загальну концепцію ландшафтного дизайну.