Майбутнє прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера опинилося під питанням після відставки його найближчого помічника. Криза виникла через призначення Пітера Мандельсона послом у Вашингтоні.
Про це пише Bloomberg.
Керівник апарату Морган Максвіні залишив посаду, заявивши, що бере “повну відповідальність” за пораду призначити ветерана Лейбористської партії спецпосланцем до США, попри відомі зв’язки Мандельсона із засудженим фінансистом Джеффрі Епштейном. Водночас союзники й опоненти Стармера наголошують, що остаточне рішення ухвалював саме прем’єр, який залишається на посаді.
За даними обізнаних співрозмовників, міністри можуть приватно закликати Стармера піти у відставку або пригрозити власними відставками. Один із помічників міністра оцінив шанси того, що прем’єр утримається на посаді до кінця тижня, як “50 на 50”.
Стармер кілька днів зважував, чи може продовжувати роботу без Максвіні, якого вважають архітектором перемоги лейбористів на виборах 2024 року. Серед можливих наступників прем’єра називають міністра охорони здоров’я Веса Стрітінга та колишню віцепрем’єрку Анджелу Рейнер.
“Це в його руках”, — заявив депутат-лейборист Енді Макдональд, додавши, що без визнання помилки та пояснення подальших дій політичне майбутнє прем’єра може завершитися в найближчі тижні або місяці.
Напруження вплинуло і на фінансові ринки: зросла дохідність державних облігацій Великої Британії, а фунт майже не змінився щодо долара та знизився щодо євро. Інвестори негативно реагують на можливу відставку Стармера або міністерки фінансів Рейчел Рівз через ризик заміни менш прихильними до фіскальної дисципліни політиками.
Подальшу невизначеність можуть посилити додаткові вибори 26 лютого в окрузі Гортон і Дентон, а також місцеві вибори, де опитування прогнозують втрати для лейбористів. Після відставки другого керівника апарату за 19 місяців Стармер призначив виконувати ці обов’язки Джилл Катбертсон і Відх’ю Алаксон та може найближчим часом оголосити подальші кроки.
Криза загострилася після повідомлень, що Мандельсон понад 15 років тому міг передавати конфіденційну урядову інформацію Епштейну, а також через тиск із вимогою повернути кошти, отримані під час звільнення з посади посла. Опозиційні політики покладають відповідальність на Стармера, тоді як у самій Лейбористській партії зростає невдоволення та обговорюються можливі претенденти на посаду прем’єра.