Деталі “плану перемоги” президента України не були оприлюднені. Однак Володимир Зеленський відкрито заявив, що тільки сильна Україна може змусити президента Росії Володимира Путіна сісти за стіл переговорів.
Певною мірою він має рацію. Доти, доки Путін вірить, що зможе пересилити підтримку України з боку Заходу, його війна на виснаження триватиме. Питання в тому, як змінити його розрахунки, задаються питанням журналісти в редакційній статті Bloomberg.
Будь-яка розсудлива людина хоче припинення бойових дій. На даний момент близько мільйона людей загинули або отримали поранення. Конфлікт призвів до масового переміщення населення і повсюдного руйнування майна та інфраструктури. Він створив нову геополітичну нестабільність і зруйнував економіку. Імпульс здатися – прийняти умови Путіна, зупинити бійню і запобігти подальшій ескалації – зрозумілий.
Путін час від часу вдавав, що зацікавлений у переговорах, але його ціна за згоду – відмова України від чотирьох областей і Криму, і відмова від надій на вступ до НАТО – видає його нещирість. Навпаки, вся економіка Росії переорієнтована на війну, Москва, як і раніше, купує зброю і технології у країн-ізгоїв, а заявлена Путіним мета залишається тією ж самою – Україна має бути зведена до рівня російського васала.
Яким би бажаним не було припинення вогню, воно спричинить величезні ризики для України. По-перше, пауза дасть російським військовим час набрати заміну для приблизно 30 000 солдатів, яких вони втрачають щомісяця, спланувати нову мобілізацію, усунути оперативні недоліки і поповнити запаси зброї.
Путін, найімовірніше, скористається таким перемир’ям, щоб просто спланувати нові атаки, як він уже неодноразово робив у минулому.
Крім того, пауза може поставити під загрозу міжнародну підтримку України, що ще більше ускладнить її захист від Росії. Багато західних союзників уже шукають привід, щоб перенаправити кошти з України на внутрішні потреби. Припинення бойових дій може стати слушним приводом.
Для початку Захід повинен визнати, що будь-яке значне скорочення фінансування зараз не призведе до припинення конфлікту, а тільки посилить Путіна. Захід повинен продовжувати зміцнювати потенціал ППО України, збільшувати постачання боєприпасів та іншої зброї, а також зняти більшість обмежень на використання ракет дальнього радіусу дії. Тільки узгоджені зусилля такого роду, ймовірно, змінять розрахунки Путіна щодо вигод і витрат.
Далі союзникам необхідно домовитися про надійні гарантії безпеки для України. Це непросте завдання, і НАТО зі зрозумілих причин не хоче поширювати свій відкритий захист на державу, яка не є членом альянсу. Можливо, доведеться використовувати нюанси і двозначність. Але колективна обіцянка – явна чи інша – захищати території, що перебувають під контролем України, має бути на столі, щоб стримати подальшу агресію.
Протягом усього свого правління Путін завжди був готовий порушувати перемир’я, угоди і відступати, якщо бачив у цьому стратегічну вигоду. Є всі підстави вважати, що і цього разу він вчинить так само. Без належних запобіжних заходів припинення вогню не покладе край війні, не врятує життя і не принесе користі звичайним українцям. Навпаки.