Володимир Путін стикається з тиском, що зростає, через розпочату ним війну проти України. Російський диктатор опинився під дедалі більшим військовим, економічним і політичним тиском через війну проти України.
Про це пише Bloomberg.
Війна Росії проти України більше не обмежується лінією фронту. Українські безпілотники та ракети дедалі глибше проникають на територію Росії, порушуючи переробку нафти, постачання пального та повсякденне життя далеко від зони бойових дій.
Водночас російська воєнна економіка втрачає темпи через величезні військові витрати, нестачу робочої сили, інфляцію та високі процентні ставки. Ці фактори стримують економічне зростання і збільшують навантаження на державний бюджет.
Дипломатичні зусилля Кремля також не принесли бажаних результатів. Росія не змогла домогтися вигідного для себе врегулювання під час переговорів за посередництва США, тому Путін не має чіткого шляху до досягнення своїх цілей ані на полі бою, ані за столом переговорів.
Україна завдає ударів дедалі глибше в тилу Росії
У 2026 році Україна значно збільшила дальність та інтенсивність ударів безпілотниками і ракетами по території РФ, зокрема по Москві. За підрахунками, повітряну тривогу хоча б один раз оголошували більш ніж у половині російських регіонів, де проживає понад 70% населення країни.
У липні безпілотники пошкодили Омський нафтопереробний завод у Західному Сибіру, розташований більш ніж за 2500 кілометрів від України. Російські військові командири вже визнали, що захищатися від українських атак стає дедалі складніше.
Загострення дефіциту пального
Україна посилила удари по російській паливній промисловості, неодноразово атакуючи обрані об’єкти, щоб спричинити максимальні пошкодження та ускладнити ремонт. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, у червні обсяг переробки нафти на російських НПЗ скоротився до 3,8 мільйона барелів на добу порівняно з 5,4 мільйона у червні 2025 року.
Дефіцит пального, нормування та перебої з постачанням у більшості регіонів РФ призвели до стрімкого зростання цін і багатогодинних черг на автозаправних станціях. Також зростає чорний ринок пального.
Станом на 6 липня середня ціна бензину з початку року зросла на 14%, до 74,01 рубля за літр, випередивши інфляцію на рівні 4,49%.
Тиск на воєнну економіку
Цього року економічне зростання Росії майже зупинилося. Хоча військове виробництво продовжує зростати, більшість цивільних галузей скорочують випуск продукції та інвестиції. Величезні військові витрати змушують Банк Росії утримувати високі процентні ставки для стримування інфляції. Водночас Міністерство фінансів попередило, що державні витрати та бюджетний дефіцит знову перевищать очікування.
Перенаправлення ресурсів у сектор оборони також зберігає гострий дефіцит робочої сили.
Відсутність результатів у дипломатії
Після зустрічі Трампа і Путіна в Анкориджі у серпні 2025 року Кремль розраховував, що президент США змусить Володимира Зеленського погодитися на масштабні поступки Росії. Цього не сталося. Навіть головні зовнішньополітичні радники Путіна почали визнавати, що домовленість на основі так званого “духу Анкориджа” є малоймовірною.
Переговори за участю США, Росії та України зайшли у глухий кут у лютому, коли Трамп переключив увагу на Близький Схід і війну з Іраном.
Зниження популярності Путіна
За даними ВЦВГД, рівень довіри росіян до Путіна за два тижні до 10 липня знизився на 4,4 відсоткового пункту, до 72,3%. У червневому опитуванні незалежного “Левада-центру” рейтинг схвалення президента зменшився на 5 відсоткових пунктів, до 74%. Частка росіян, які вважають, що країна рухається у правильному напрямку, впала з 61% до 52%. Обидва показники стали найнижчими від початку війни.
Водночас Bloomberg зазначає, що жодна з цих проблем не становить безпосередньої загрози правлінню Путіна. Водночас військова та економічна напруга, а також зростання суспільної втоми поступово руйнують створений Кремлем образ контролю і стабільності.
