Російський президент Володимир Путін міг серйозно прорахуватися, кинувши виклик НАТО, — пише колумніст Bloomberg Opinion Марк Чемпіон. На його думку, з’являються перші ознаки того, що США та Європа готові застосувати довгостроковий тиск, який змусив би Кремль переглянути доцільність продовження війни.
Першим сигналом стало те, що Дональд Трамп, який раніше демонстрував байдужість до атак РФ на Польщу, цього разу вперше назвав Росію «агресором» і визначив умови, за яких готовий посилити санкції проти Москви. Йдеться про повну відмову всіх країн НАТО від російської нафти та запровадження санкцій проти Китаю й Індії, які залишаються головними покупцями.
Другим індикатором стало повідомлення про те, що Єврокомісія нарешті підтримала план використати заморожені російські активи центробанку на суму близько \$330 млрд. За пропозицією, ці кошти можна перетворити на кредити, що підлягатимуть поверненню Росії лише після виплати репарацій, які в майбутньому визначить комісія ООН.
Чемпіон наголошує, що нафтова галузь залишається критичною вразливістю Кремля: навіть у мирний час вона забезпечувала 30–50% федерального бюджету РФ. При цьому економіка Росії вже перевантажена військовими витратами та корпоративними боргами, що робить її вразливішою до санкційного тиску.
Разом із ударами українських дронів і ракет по нафтосховищах та НПЗ, а також із європейськими планами забезпечити сталу фінансову підтримку Києва, це могло б змінити розрахунки Путіна. Водночас оглядач попереджає: поки що йдеться лише про гіпотетичний сценарій. Трамп не виконав жодної зі своїх «жорстких» обіцянок, а Європа залишається розділеною і політично вразливою до впливу правопопулістів, які симпатизують Кремлю.
«Годинник цокає для України, але він може цокати і для Путіна, якщо Захід нарешті ухвалить справді рішучу стратегію», — підсумовує Чемпіон.