Кількість тих, хто вважає, що українці йдуть шляхом до згуртованої політичної нації, зросла до 69%, водночас 25% респондентів вважають, що українці йдуть до розколу.
Про це свідчать результати опитування, проведеного 29 листопада-9 грудня 2023 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
“Як можна бачити, у 2020 році лише 35% українців вважали, що країна йде шляхом об’єднання, а 58%, навпаки, тодішню ситуацію сприймали як рух до розколу. Після повномасштабного вторгнення погляди українців кардинально змінилися. На кінець 2023 року більшість українців – 69% – дотримувалися думки, що українці потроху долають суперечності та йдуть шляхом до згуртованої політичної нації. Частка тих, хто бачить поглиблення суперечностей і розкол, скоротилася до 25%. Решта 6% не змогли визначилися зі своєю думкою”, – йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті КМІС у понеділок уранці.
Водночас більшість респондентів у всіх регіонах України вважають, що українці йдуть шляхом згуртованої нації та долають внутрішні суперечності: у західних регіонах такої думки дотримуються 74% респондентів, у південних – 66%, у східних – 65% і 39% у центрі.
Окрім цього, результати опитування свідчать, що більшість опитаних незалежно від мови спілкування вдома вважають, що українці долають внутрішні суперечності. Водночас частка українськомовних респондентів є вищою – 75%, проте серед російськомовних респондентів більшість (60%) є оптимістичними щодо цього питання.
Опитування було проведене методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням). Було опитано 1031 дорослого українця, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводили з громадянами за кордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%. За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.
