Міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що Україна має п’ять ключових принципів, яких вона дотримуватиметься при застосуванні касетних боєприпасів, про передачу яких напередодні повідомили США. Він виклав їх у твітері:
За словами міністра, про ці принципи він «уже давно» письмово поінформував американських партнерів.
Очільник Міноборони наголосив, що Росія невибірково застосовує касетні боєприпаси з початку повномасштабного вторгнення, зокрема, у лютому-березні 2022 року «безперервно» обстрілювала цими бомбами Харків.
«Наша позиція проста – нам потрібно звільнити наші тимчасово окуповані території і зберегти життя наших людей. Для цього нам потрібно завдати шкоди ворогу: воєнним злочинцям, ґвалтівникам і мародерам, які окупують наші території. Чим більше втрат ми їм завдамо, тим більше життів українців зможемо врятувати», – написав Резніков.
7 липня США оголосили про надання Україні чергового пакету військової допомоги обсягом у близько 800 мільйонів доларів. До нього, зокрема, увійшли касетні боєприпаси, про надання яких раніше повідомив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
Він сказав журналістам у Білому домі, що відправка тисяч касетних боєприпасів в Україну є правильним рішенням у той час, як Київ прагне продовжити свій контрнаступ проти вторгнення Росії.
Президент Джо Байден схвалив пропозицію відправити боєприпаси в рамках наступного пакету військової допомоги після одностайної рекомендації своїх радників, сказав Салліван.
«Ми визнаємо, що касетні боєприпаси створюють ризик заподіяння шкоди цивільному населенню від боєприпасів, що не вибухнули, ось чому ми відкладали це рішення стільки, скільки могли», – пояснив радник.
Також радник американського президента заявив, що Україна надала письмові гарантії, що буде мінімізовувати ризики для цивільних. Крім того, за словами Саллівана, США надішлють таку версію боєприпасу, в якій менша кількість малих бомб не вибухне при ударі.
Касетні боєприпаси – це бомби, які розкриваються в повітрі й випускають десятки менших бомб, багато з яких не вибухають. Їхнє застосування викликає суперечки, оскільки нерозірвані бомби, залишені на полях битв і в населених пунктах, залишаються довгостроковою небезпекою для цивільного населення після закінчення війни.
Конвенція про касетні боєприпаси, міжнародний договір, підписаний у 2008 році, забороняє будь-яке використання, виробництво, передачу і накопичення касетних боєприпасів. Угода, яка набула чинності в 2010 році, імплементована в 123 країнах, але не в США, Україні чи Росії.