Зараз дуже цікавий момент. Він полягає в тому, що війну фізично ведуть непрофесійні військові. Їх в нижній частині війська абсолютна більшість. В середній майже 100%, і вони почали заходити в верхню частину керування бригадами.
Тепер я примітивною мовою поясню чим ми принципово відрізняємось.
1. Ініціатива в широкому сенсі. Фаховий військовий при отриманні не тривіальної задачі всими способами намагається з неї зʼїхати. Знайти 157 перешкод чому він не може цього зробити. Це така собі «профдеформація». Це закон виховання + довгий спосіб використання.
Не фаховий військовий середньої ланки поважає закони армії, але по законам бізнесу намагається все зробити, щоб виконати задачу. Інколи йдучи на ризик нарватися на догану, нелюбов з боку керівництва.
Це призводить до конфлікта. Він полягає в тому, що фахові військові страждають на любов до вилизування отвору, що передається з покоління в покоління починаючи з перших курсів військових університетів навіть серед достатньо молодих офіцерів.
А нефахові прийшли воювати і перемагати, без перспектив стати «генералами». Вони хочуть як вимога швидше закінчити війну і повернутися до нормального цивільного життя.
А тепер питання – хто кого?! 
PS на новому місці я бачу велику кількість людей з аудиторських компаній, фахівців з ВЕЛИКОЇ букви, які з перших днів війни встали, кинули свої великі ЗП, пішли мобілізувалися, встигли зʼїздити в окопи, відвоювати по рік- півтора і повернутися до «правильного» використання свого мозку!
PSS в заручниках поки залишається нижня частина війська. Там костяк це високомотивовані люди, які прийшли воювати, а не на «строкову» службу. А вище керівництво бригад здебільшого ЖИВЕ думками, що це строковики, які дорівнюють лайну…
А може це і є те, що нашу армію відрізняє від Росіян?!