Недалекі та не дуже розумні люди завжди вважають бовдурами усіх навколо себе. Це така закономірність.
От події останніх двох днів демонструють, що Путін впевнений, що всі навколо, включаючи лідерів західних країн, міжнародних організацій, не можуть скласти два та два. Адже причинно-наслідковий зв`язок тут вимальовується однозначний.
Напередодні святкування 9 травня, на яке Путін покладав такі грандіозні сподівання з точки зору іміджу на міжнародній арені, він зрозумів, що відзначати ювілей перемоги він буде в «надзвичайній» компанії – з лідерами країн з диктаторськими, тоталітарними режимами, якою, до речі, стала і Росія. На даний момент жоден, повторюся – ЖОДЕН, чільник європейської, демократичної країни не підтвердив своєї участі в путінському параді.
А це не просто удар по самолюбству Путіна, це підрив усього світосприйняття росіян, які чомусь привласнюють собі перемогу над фашизмом в одноосібному порядку. І тут в день «ЇХНЬОЇ» перемоги увесь розвинений світ демонструє ставлення до «великих» росіян, як до ізгоїв… Як пан Путін буде пояснювати це народу, який, звичайно, бере на віру усю маячню та небилиці свого президента, але це вже навіть для них перебір..
Отже путінський режим вирішує «з користю» використати два тижні, які ще залишилися до святкування, аби довести усьому світу, що Україна – монстр, який без тіні сумніву знищує інакомислячих направо і наліво.
Та прорахувався… В те, що і Калашнікова, і Бузину вбила «хунта», може повірити хіба що ідіот. Українській владі це, м`яко кажучі, невигідно. Тим більше, що пан Калашніков міг би розповісти правоохоронцям багато пікантних подробиць і про «тітушок», і про Антимайдан, і взагалі про режим Януковича. А може й про російський слід під час розстрілів на Майдані… Коротше кажучи, у нього був шанс вперше в житті зробити щось корисне для Батьківщини, тож Україні його смерть абсолютно ні до чого.
А тому починаємо спочатку – шукаємо того, кому це вигідно. А вигідно це лише Путіну, який сподівався одним пострілом вбити декількох зайців: і рота прикрити про всяк випадок, аби чого зайвого не бовкнули, і спробувати змусити демократичний світ повірити в кровожерливість української влади. Та цей «мегаплан» не витримує жодної критики, особливо, враховуючи, що вбивства «випадковим чином» співпали з багатогодинним промиванням мізків Путіна росіянам.
Ці задуми виглядають нікчемно і жалюгідно. Можливо, було б навіть смішно, якби пішаками в своїй збоченій грі Путін не обрав Україну і українців. Після кожного невдалого ходу йому оголошують шах, проте, він ніяк не хоче відступитися від своєї ідеї-фікс. Тож, може, Путіну час погодитися на технічну поразку, а не чекати повноцінного нокауту?! Може досить пити кров з України?!