Ти ба які демократи?! Кожна наступна ініціатива провладної партії знову змушує дивуватися навіть тих, кого, здавалося б, вже нічим не проймеш, креативність ідей просто вражає, і чим далі, тим більше.
Поки що пальму першості в моєму особистому заліку „ідіотизм року” впевнено тримає ініціатива щодо проведення народного обговорення можливості відправки лідера української опозиції Юлії Тимошенко на лікування до Німеччини. За інформацією низки ЗМІ, вказівки про проведення такого собі „народного віче” отримали державні адміністрації на Сході та Півдні.
Виникає одразу декілька запитань, на які, звичайно, відповіді авторів „мегапроекту” сподіватися не доводиться. Нічого страшного – залишаться риторичними, тим більше, що почути пряму, повноцінну відповідь від представників ПР – недосяжна розкіш.
Наприклад, чому таке обговорення має відбуватися лише в базових для „регіоналів” областях?
Якщо це народне обговорення, то давайте запитувати і на Заході, і в Центрі. А якщо вже всеодно будемо таке віче влаштовувати, то давайте додамо ще декілька питань. Наприклад: якби була Ваша воля, що б Ви запропонували зробити з Януковичем, іншими „державними діячами”? А чому ні? Скажете, абсурд. Навіть сперечатися не буду, але ж це такий самий ідіотизм, як і вирішувати таким чином долю Юлії Тимошенко.
Коли Янукович вирішив за допомогою ув`язнення розібратися зі своїм основним політичним конкурентом, то у нього не було потреби цікавитися при цьому будь-чиєю точкою зору, проводити якісь обговорення. А тепер, коли треба якось виходити з непростої ситуації, в яку він сам себе загнав, шукаються якісь нестандартні підходи. Методи дійсно нестандартні, але від цього вони не стають більш виваженими, цивілізованими, адекватними.
А взагалі-то сміх сміхом, а народне обговорення відбувається постійно, з того самого моменту, коли проти Юлії Тимошенко тільки починали порушувати ці незрозумілі кримінальні справи. „Регіонали” хочуть почути точку зору людей? Це не є проблемою, адже починаючи з першого дня судилища Кірєєва і закінчиючи сьогоденням українці постійно підтримують лідера опозиції. Якщо є бажання дізнатися, що думають люди, приїжджайте під харківську ЦКБ №5, куди щоденно приходять представники Харківської „Батьківщини”, аби розділити з Юлією Тимошенко тягар незаконного ув`язнення.
Можемо піти далі. Непотрібно проводити ніякого нового обговорення, аби дізнатися точку зору з цього питання світової демократичної спільноти. Мабуть, не знайдеться жодної європейської країни, яка б не засудила методи Януковича у боротьбі з політичними конкурентами, яка б не висловила чітку та тверду позицію щодо необхідності звільнення лідера української опозиції.
Але ж можна пречудово робити вигляд, що не чуєш та не бачиш цих думок, позицій, влаштовувати черговий театр абсурду, в якому горе-режисери, залучаючи бюджетників, ораторів-регіоналів, будуть намагатися створити зовсім іншу, паралельну реальність, ілюзію. А далі все, як завжди: спікери від ПР будуть з піною говорити на чорне біле, а українці лише гірко посміхнуться і згадають Станіславського: „Не вірю!”…
Згадають і зіграють вже гіть іншу п`єсу – „Я є народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”…