Перший місяць війни практично всі українці не відчували ані днів тижня, ані дат у календарі. Дні рахувалися виключно від початку війни – перший, десятий, двадцять пятий…
Ми усі разом та кожен окремо проходили стадії сприйняття горя за Кюблер-Росс: від заперечення самої можливості безпідставної, неймовірно жорстокої війни проти нашого народу ми йшли через злість до керівництва держави-агресора та “братнього” народу, з мовчазної, а іноді й немовчазної підтримки якого з нами відбувається увесь цей жах.
Було навіть трохи торгу та депресії. Але ми швидко зрозуміли, що звертатися до здорового глузду та логіки немає жодного сенсу, а депресія – найгірший помічник у ситуації, що ми опинилися.
Настав час сприйняття. Але не у сенсі, що ми змирилися та готові віддати себе на поталу ворогам. Зовсім навпаки – прийшло повне усвідомлення ситуації, холодним розумом, без яскравих фантазій. Ми об'єктивно дивимося на ситуацію, відчуваємо свої сильні та слабкі моменти, реально оцінюємо підступного ворога. Сьогодні навіть найбільші фанати дружби з сусідами відмовилися від ілюзій, бо вчинки окупантів виявилися значно жорстокішими, ніж ті жахи Другої світової, про які ми чули з дитинства…
У нашому випадку сприйняття – це нескорена готовність захищати свою землю від путінської навали. Це – сотні тисяч, мільйони українців, які пішли до військоматів. Це – черги на кордоні на в'їзд в Україну серед тих, хто роками працював за межами рідної землі, але завжди жив з Україною у серці. Це – незлічена армія волонтерів, що не тільки віддає останнє, аби закупити необхідне для захисників чи українців, які знаходяться в окупації, але й ризикує життям, аби довезти гуманітарку до адресатів. Це – наші оборонці, які заспокоюють від стресу після обстрілів чотирилапих, яким страшно і вони не розуміють, що відбувається…
Місяць війни – це безкінечний перелік неймовірних справ і вчинків українців, які класики зазвичай оспівують у романах та поемах.
Впевнена, попереду у нас ще багато героїчних сторінок, які ми обов'язково напишемо до нашої спільної та такої довгоочікуваної перемоги!
Сьогодні Національна гвардія України відзначає професійне свято. І мені від усього серця хочеться подякувати нацгвардійцям, військовим ЗСУ, тероборонівцям за ті надлюдські зусилля, які докладають наші захисники для наближення ПЕРЕМОГИ.
А вона обов'язково буде за нами! Добро переможе!
Слава Україні!
Слава героям!