Деякі користувачі соціальних мереж в Інтернеті, розгледівши у величезну лупу свої страхів насильство над російською мовою, нагадують мені Мотрьону Растаргуєву з комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло». Пам’ятаєте: «Приличнее быть изнасилованной, чем украинызированной…»? Ці Тьоті Моті з Курська, з яких драматург списував своїх героїв, нікуди не поділися, а ще й сьогодні живуть у наших мегаполісах і містечках.
Пам’ятаю прем’єру 1989 року в українському театрі імені Т. Г. Шевченка «Березіль» під час якої людей набилося повний зал та ще й в проходах стояли. У партері сиділи представники райкомів, міськкому та Обкому КПУ, а на гальорці – «Рух» і «Просвіта».
– Позор «Руху»,- кричали з перших рядів коли виходив на сцену колишній петлюрівець Дядько Тарас.
– Ганьба партократам,- лунало у відповідь з гальорки, коли сакраментальну фразу про згвалтування кидала в зал тьотя Мотя.
А зал реготав, свистів і аплодував. Хіба що трішки замовкав, коли дядько Тарас ділився з небожем Мокою своїми страхами: «…Їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було…»
І мав рацію. Спочатку нібито було все добре: чиновників українізували, а тих, хто противився звільняли з роботи. Як пізніше з’ясувалося, робилося це для того, аби сподвигнути упертих і незговірливих українців на те, щоб вони підтримували більшовицьку владу, а то вони ніяк не хотіли ставати комуністами. А потім, коли мета була досягнута, українізаторів знищили: Скрипник і Хвильовий покінчили життя самогубством, аби уникнути катівень НКВД, а всіх інших діячів розстріляли в Сандормосі та інших таборах Гулагу. А ще були голодомори, репресії, дисиденти-шістдесятники… Страх так уївся в гени українців, що вони, після того як їм виписали паспорти й вони опинилися в місті, відрікалися свого українства, намагалися здаватися «городськими». Але, оте «г», над яким сміявся перед розстрілом Микола Куліш, їх видавало.
Отой зал затихав, бо на цей раз закон «Про мови в Українській РСР», з якого виросли й нинішні закони й постанови, був прийнятий з благословення партії комуністів, отож кожен думав, а чи не знову намагаються виявити всіх їх українців. Той страх він керує багатьма й донині.
