Події кінця листопада 2013-ого спливають перед очима неначе це відбулося щойно. Мабуть, так судилося у нашій історії, що важливі дати припадають на останній місяць осені, коли наша свідоміть налаштована на завершення одного року і водночас на сподівання, що рік наступний принесе зміни на краще…
Згадаємо з нашої історії, що в листопаді 1917 року, в надзвичайно буремних умовах, було проголошено Українську народну республіку, 2004-ого українці вперше в новітній історії продемонстрували свою волю та рішучу громадянську позицію, 5 років тому – ми остаточно відчули, що є українцями і маємо гідність жити в по-справжньому вільній, незалежній, успішній європейській державі.
Тоді, наприкінці листопада 2013-ого, ми навіть гадки не мали, що гордовито здійняті нами національний та європейський прапори, змусять скаженіти аж до скреготу в зубах тих, хто сидить за кремлівським муром. Ми виходили на Революцію Гідності, а той, хто лукаво називав себе «одвічним братом», цинічно втягнув нас у жорстоку, криваву, але неоголошену війну…
Тоді на українських майданах почалася справжня завзята боротьба за наш цивілізаційний вибір. У нас прокинулась не лише національна, а й багато сторіч приспана європейська свідомість. І за це ми заплатили, і досі платимо надвисоку ціну…
Але одночасно добре усвідомлюємо – якщо зараз не дамо відсіч російському агресорові, і бодай на мить складемо руки у зневірі, ми наражаємося на цілком реальний ризик бути відкинутими у часі і знов відчути брязкіт кайданів московських поневолювачів. А заразом - отримати підступні удари у спину від «п`ятої колони», яка знову здіймає голови.
Якщо знову схибимо, чи зможемо колись вже пробачити собі?! Чи зможуть пробачити нам наші нащадки?! Чи маємо ми право спаплюжити пам'ять тих, хто 85 років тому став жертвами нелюдського геноциду, який вчинили над ними ті, послідовники кого сьогодні в Москві марять знову роздерти нашу землю?!
5 років тому ми зробили свій вибір і «той дух, що силу рве до бою» зобов`язані тримати в собі і надалі. І ми без сумніву переможемо, адже "з нами Господь і правда святая".
Світла пам'ять всім, хто загинув в часи Голодомору і поклав голови за Україну, яка для нас – понад усе…