Вперше поняття «Креативна економіка» було використано журналом Business Week в 28 серпня 2000 року в статті в статті «Корпорації ХХІ сторіччя: креативна економіка». Саме тоді виникла ідея, що в економічних процесах та умовах нової економіки все більшого значення набувають ідеї, а основним засобом виробництва стають інтелектуальні ресурси.
Поступово життя підтверджувало цю тезу: виникли Google, Microsoft, Amazon, Apple та багато інших стартапів, що перетворилися на компанії вартістю у десятки, а то й сотні мільярдів доларів. Креативність ставала джерелом економічної цінності. Інтелектуальна власність впевнено приходить на зміну таким традиційним ресурсам, як земля, робоча сила та капітал.
Зараз, у сучасному суспільстві «креативність» як рушійна сила бізнесу пронизує майже всі галузі та сфери. Особливо яскраво її можна спостерігати у рекламі, архітектурі, художній та антикварний ринок, дизайні, моді, виробництві кіно- та відеопродукції, музиці, програмуванні, в том числі створенні розважальних та інтерактивних програм і комп’ютерних іграшок. У розвинутих країнах на так званий сегмент «креативної економіки», за оцінками різних експертів, припадає від 50 до 70% ВВП.
В Україні, «креативна складова» економіки також стрімко розвивається. Показовим є зростання IT-сектору, який за останніми оцінками складає до 3% ВВП, і щорічно збільшується на 20-30%. Вітчизняні IT-фрілансери займають лідируючі позиції серед країн Східної Європи, контролюючи 33% ринку.
Проблемам розвитку «креативної економіки» була присвячена одна з центральних панельних дискусій на Х Міжнародному економічному форумі у Харкові. На панелі обговорювалася тема «Креативна економіка - від нової освіти до нових індустрій», адже саме це повинно стати трендом економічного розвитку України на наступні декілька років.
Термін «креативність» зараз широко використовується в контексті стратегії, інновацій, організаційного розвитку та лідерства. Але, настав момент, коли управлінці розуміють, що стратегічні питання, питання лідерства або складні організаційні ситуації вже не може бути врегульований звичному шаблонному порядку. З’являється поле для творчого вирішення завдань. Сьогодні креативність – ключова навичка для лідерів та організацій, і цей навик дозволяє не просто адаптуватися до змін, а й активно формувати нові галузі та ринки.
Креативна економіка покликана сформувати привабливий інвестиційний клімат, сприяти зростанню соціальної злагоди і розвитку соціальної сфери, модернізувати сферу освіти і т.д. В рамках креативної економіки формуються нові економічні моделі, нові типи соціальних відносин, нові культурні парадигми. Поки багато людей в Україні роздумують про можливість або навіть доцільності взаємовигідного союзу культури і бізнесу, показники світового товарообігу креативних послуг і продукції за останні десять років склали $ 624 мільярди - це рекордна сума за такий період для щодо нової сфери.
Для досягнення справжніх змін в інноваціях і стратегіях розвитку бізнесу таке поняття, як «формування креативності» має стати ключовим в лексиці і навичках керівників XXI століття. Взаємодія із сектором сучасного високотехнологічного виробництва є одним із ключових викликів для представників креативної сфери. Які моделі виявляться тут життєздатними, покаже час, а він тепер має властивість пришвидшуватися.
«Креативна економіка» впевнено крокує планетою, і Україна повинна скористатися всіма її перевагами та можливостями. Підходи до економіки на засадах «креативності» – це можливість для якісного прориву.