Пронизливий холодний вітер листопаду намагається загасити тремтливе полум’я свічки. Свічки пам`яті, яку ми щороку запалюємо в останні дні осені. І так само, як цей маленький незгасимий вогник пручається стихії, з останніх сил чинили спротив голоду українці в 20-ті, 30-ті та 40-ві роки минулого сторіччя.
І вкотре ти усвідомлюєш: нічого вже змінити не можна – історія не має вороття. Трагедія Голодоморів чорною віхолою увірвалася до майже кожної української родини: опуклі з голоду люди, для яких жменька гірчичних зерен ставала спасінням, посивілі від горя матері, які втрачали своїх дітей, малі сироти, які більше ніколи не відчують батьківської любові, та шалені очі тих, хто збожеволів від голоду і вдавався до таких вчинків, через які остаточно втрачав людську подобу…
Служба безпеки України та фахові історики розкрили чимало фактів, які виразно свідчать не просто про штучне походження Голодомору, а передусім про чітку спланованість на системне винищення цілої нації – нації, яку не вдалося приборкати повзучим поневоленням.
Волелюбність українців стала на перешкоді тогочасним кремлівсько-більшовицьким політтехнологам у побудові «світлого комуністичного майбуття». Вони вчинили так, як їм було властиве: немає людини – немає проблеми.
Що цікаво, навіть за декілька десятиліть за кремлівськими мурами ментально геть нічого не змінилося. Російська агресія проти України легко вкладається в імперську концепцію вирішення питань: немає України – немає проблеми.
Тільки мислення маніакального вбивці могло спонукати на такий злочин проти наших предків. Пройшовши через роки нелюдських випробувань, волелюбність українців лише заґартувалась і ми більше ніколи не дозволимо провадити над нами експерименти ціною в мільйони життів! Ми, як ніколи, готові дати жорстку відсіч агресорові!
Слава Україні!
********************************
Сьогодні рівно о 16.00 я разом з мільйонами українців запалю свічку, збережу цей маленький вогник від підступного листопадового вітру, вшановуючи тих, хто продовжує молитися і берегти Україну на небесах!
Вічна їм пам'ять…