США разом з Україною та європейськими партнерами сформували рамку можливих переговорів із Росією, яка передбачає гарантії безпеки, післявоєнну відбудову, економічну інтеграцію та обговорення територіальних питань. Головним невідомим залишається те, чи готовий Володимир Путін перейти від заяв до реальних переговорів.
Про це пише оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус у колонці про нинішні мирні зусилля США.
За його даними, американські та європейські представники разом із високопосадовцями України опрацювали порядок денний майбутніх переговорів із Росією. Серед тем — взаємні гарантії безпеки для Києва і Москви, післявоєнне економічне співробітництво та відбудова, а також можливі територіальні компроміси.
Водночас автор наголошує: до останнього часу цей процес залишався одностороннім, оскільки Україна підтримувала переговорний трек, а Москва не демонструвала готовності перейти до предметних домовленостей.
Після Віткоффа має стати зрозумілою позиція Путіна
Ключовим тестом для нового переговорного процесу Ігнатіус називає візит спецпредставника президента США Стіва Віткоффа до Санкт-Петербурга.
Саме Віткофф мав представити Путіну пропозиції, напрацьовані після переговорів з Україною та європейцями в Осло. Якщо російський лідер погодиться перейти до переговорів, наступним етапом можуть стати тристоронні консультації України, США та Росії.
Серед можливих тем таких переговорів автор називає лінію припинення вогню, механізми контролю за перемир’ям та майбутній статус окупованих територій. Паралельно європейські країни могли б долучитися до ширших переговорів про відбудову та майбутні економічні відносини з Росією, зокрема в енергетичній сфері.
Після переговорів у Санкт-Петербурзі Кремль уже заявив, що Путін “у принципі” погодився відновити тристоронні переговори з Україною та США після 10 листопада. Російська сторона назвала однією з головних тем майбутню систему безпеки для України та Росії.
У Вашингтоні вважають зустріч в Осло важливим кроком
За даними Washington Post, учасники переговорів в Осло позитивно оцінили їхні результати. Американська сторона була задоволена тим, що Україна та ключові європейські держави змогли погодити спільний підхід до подальших переговорів.
Зеленський заявив, що Україна готова до переговорів та підтримує різні формати припинення вогню. Окремо сторони обговорювали гарантії безпеки, які могли б бути подібними до механізмів НАТО.
Президент Фінляндії Александр Стубб після зустрічі заявив про “реальний прогрес” і назвав переговори “хорошим днем для миру”.
США відновили передачу розвідданих Україні
Окремо Ігнатіус звертає увагу на напруження між Зеленським і Дональдом Трампом, яке останнім часом виникло через українські удари по російських НПЗ та рішення Вашингтона щодо санкцій проти Росії.
На цьому тлі в Україні виникали побоювання щодо обмеження американської розвідувальної підтримки та супутникового зв’язку.
Однак після переговорів в Осло Зеленський повідомив, що США відновили передачу Україні даних раннього попередження про російські балістичні атаки.
Головний тест — чи готова Росія до реальних поступок
Ігнатіус зазначає, що головний ризик полягає в тому, що Москва може використовувати переговорний процес для затягування часу, не маючи наміру йти на реальні компроміси.
На його думку, саме реакція Путіна на американські пропозиції покаже, чи може нинішній дипломатичний процес перейти до реальних переговорів, чи залишиться лише серією контактів без результату.
Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що після зустрічі Володимира Путіна зі Стівом Віткоффом у Кремлі заявили про готовність Росії відновити тристоронні переговори з Україною та США у першій половині листопада.
Також повідомлялось, що Віткофф під час переговорів із Путіним заявив про “зрушення” у мирному процесі та можливість припинення вогню.
