1 квітня Росія стає головою Ради безпеки ООН. Те, що це відбувається під час повномасштабної війни, розпочатої проти України російським керівництвом, вже викликало протести українських дипломатів та правозахисників.
“Головування Росії в Радбезі ООН 1 квітня – злий жарт. Росія узурпувала своє місце; вона веде колоніальну війну; її лідер є військовим злочинцем, який розшукується Міжнародним кримінальним судом за викрадення дітей. Світ не може бути безпечним місцем з Росією в Радбезі ООН”, – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Представник України в ООН Сергій Кислиця додав, що це “буде найсумнішим днем в історії ООН, якщо справедливість не переможе”.
Головування в Раді безпеки ООН щомісяця переходить до іншої країни-члена.
Востаннє Росія головувала в Раді безпеки у лютому 2022 року, коли почала повномасштабну агресію проти України. І от 1 квітня ці обов’язки знову перейдуть до представника Росії Василя Небензі.
27 березня Небензя повідомив, що очікує у квітні прибуття до штаб-квартири ООН очільника МЗС Росії Сергія Лаврова, який візьме участь в низці засідань Ради безпеки ООН.
30 березня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час онлайн-дискусії Chatham House та Дипломатичної академії України заявив, що Росія зловживатиме майбутнім головуванням у Раді Безпеки ООН для просування маніпулятивних наративів про її війну проти України та задля ухвалення неправомірних рішень.
“Сам факт російського головування свідчить про те, що щось відбувається не так в архітектурі світової безпеки”, – наголосив він.
Експерти, які тривалий час працювали в ООН, вважають, що безпосередньо головування якимось чином не збільшить наявні можливості Росії в Раді безпеки ООН.
Дипломат, керівник Секретаріату Ради безпеки ООН у 2009-2016 роках Олександр Мацука, який кілька десятиріч пропрацював в ООН, пояснює, що головуючий в Радбезі насправді є дуже обмеженим у діях.
“Головуючий організовує і веде засідання Ради безпеки ООН, він дає слово, з допомогою секретаря готує порядок денний. Майже все, що він каже в Раді безпеки, секретаріат кладе йому на стіл на початку засідання. Все це прописується секретаріатом у відповідності з правилами процедури. Всі свої дії головуючий повинен так чи інакше погоджувати з іншими членами Ради безпеки ООН”.
На думку Мацуки, максимум, що можна очікувати від Небензі – це “якихось проявів хамства” під час виступу на адресу інших представників, але в головуючого в Раді безпеки немає жодної можливості когось перебивати чи заважати доносити позицію.
“Головуючий не може перебивати нікого, це порушення процедури. Єдине обмеження – це коли домовляються, що той чи інший спікер не може говорити понад 5-10 хвилин. Інших обмежень не може бути. Якщо росіяни будуть порушувати процедуру, захочуть внести якийсь пункт, щось провокаційне на порядок денний Ради безпеки ООН, інші члени просто проголосують проти цього, і все закінчиться”.
Експосол України у Великій Британії Володимир Хандогій, який у 1990-х роках був в.о. постійного представника України в ООН, також вважає побоювання головування Росії в Радбезі перебільшеними.
“Роль голови Ради безпеки ООН дещо перебільшується, якихось особливих повноважень він не має і одноосібно не визначає порядок денний. Проєкт порядку денного готує генеральний секретар ООН і головуючий в Раді безпеки повинен затвердити цей проєкт порядку денного. Потім цей проєкт порядку денного вже має затвердити Рада безпеки ООН в повному складі. Особливих наслідків від головування Росії для України і для функціонування цього органу ООН не матиме”, – пояснив дипломат.
На думку Олександра Мацуки, водночас головування Росії в Раді безпеки ООН буде “неприємним” для українців.
“Для України буде неприємно, коли буде обговорюватися якесь українське питання, і коли вона захоче брати участь в таких засіданнях, українському представнику доведеться звертатися до головуючого “пане голово” з певною повагою”.
Хоча, на думку дипломата, чинний представник Росії в ООН Небензя “ніякий” в порівнянні з його попередником.
“От його попередник Чуркін (представник Росії в ООН у 2006-2017 роках. – Ред.) був талановитий, працював артистично. Чуркін до цього ставився як до спорту – він міг трохи не в крик сваритися з американцями в Раді безпеки, а після засідання їм посміхався, для нього це була чисто професійна діяльність. А Небензя – таке враження, що він вірить у те, що каже. Російські дипломати так давно брешуть і так багато, що вірять у власну пропаганду, вона на них впливає більше, ніж на всіх інших, тому що вони нічого іншого, крім власної пропаганди не чують”.
Набагато складніше питання, яке в останні місяці жваво обговорюють українські дипломати і деякі партнери України – це те, чи може Росія взагалі перебувати в ООН та, зокрема, в Раді безпеки ООН. Ці сумніви мають тривалу історію.
В МЗС України вважають, що з точки зору міжнародного права присутність Росії не тільки в Раді безпеки ООН, але й взагалі в самій організації є нелегітимною.
“Російська Федерація посіла крісло постійного члена Радбезу ООН в обхід визначених Статутом ООН процедур. Це відбулося на підставі звичайного листа президента РРФСР Бориса Єльцина на ім’я генерального секретаря ООН”, – відзначило МЗС України в офіційній заяві від 26 грудня 2022 року.
Відповідно до статті 4 Статуту ООН, звернення Росії мали розглядати Рада Безпеки та Генеральна асамблея ООН. Ця стаття передбачає, що членство миролюбних держав в ООН набувається саме за рекомендацією Ради Безпеки ООН та за рішенням Генеральної Асамблеї, і лише в такий спосіб.
Так відбулося з Чехією та Словаччиною після розпаду Чехословаччини – ця країна припинила своє існування 1 січня 1993 року. Вже 8 січня 1993 року Рада безпеки ООН рекомендувала Генасамблеї надати їм членство в ООН, 19 січня 1993 року це рішення ухвалили.
На сайті ООН вказано, що Росія набула членство в ООН саме на підставі листа Єльцина від 24 грудня 1991 року, який стверджував, що рішення замінити СРСР Російською Федерацією в ООН підтримали 11 держав СНД.
Однак станом на момент написання листа ще існував СРСР, а от Російської Федерації не існувало: Російську Радянську Федеративну Соціалістичну Республіку парламент перейменував на Російську Федерацію 25 грудня, але тогочасний російський конституційний суд назвав рішення парламенту неконституційним. Лише після внесення необхідних змін в конституцію, у травні 1992 року офіційно з’явилася Російська Федерація.
В МЗС України відзначають, що в Статуті ООН не має згадки про Російську Федерацію, її не має навіть в статті 23 Статуту ООН, де перелічені постійні члени Ради безпеки ООН (там згадується СРСР, який припинив існування у 1991 році).
Українські дипломати вважають, що Росія нав’язала своє членство в ООН одностороннім рішенням, країни-члени ООН були позбавлені права висловити свою позицію щодо цього членства шляхом голосування в Генеральній Асамблеї, як передбачає статут.
Окрім того, на їхню думку, Росія не відповідає основному критерію членства в ООН, яке згідно зі статутом відкрите для всіх миролюбних держав – Росія неодноразово показувала ворожість до миру, зокрема, коли проігнорувала резолюції Генасамблеї ООН з вимогою вивести війська з України та відповідний наказ Міжнародного суду ООН від 16 березня 2022 року.
“Російська Федерація ніколи не проходила правомірної процедури набуття членства і займає місце СРСР в Раді Безпеки ООН незаконно. З юридичної та політичної точок зору може бути лише один висновок: Росія – узурпатор місця Радянського Союзу в Радбезі ООН”, – наголошує МЗС України.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова у грудні 2022 року назвала таку позицію “збоченою логікою”.
“Ця ж логіка є абсолютно збоченою. Так можна тоді, відповідно до цієї логіки, припустити, що всі рішення, які ухвалювали в Радбезі з моменту, коли Радянського Союзу не стало, а його місце за правом обійняла Росія, вони, на думку МЗС України, нелегітимні, чи що?Можливо, вони тоді зараз скажуть, що і розпаду не було?”, – заявила вона.
Водночас і в ЄС, і в США вже задумалися над тим, що робити з Росією в ООН. Деякі американські конгресмени закликали Байдена прибрати її з Радбезу ООН.
Натомість голова Європейської Ради Шарль Мішель ще у вересні 2022 року закликав тимчасово зупинити членство Росії в Радбезі ООН. В інтерв’ю RTVI у грудні він пояснив:
“У міжнародному праві є вада, якщо постійний член Радбезу ООН, у даному випадку Росія, зухвалим чином порушує міжнародне право. На мій погляд, слід було б встановити механізм припинення членства: я не кажу про повне виключення Росії, але як мінімум про припинення членства Росії в Раді безпеки”.