Деякі українки в Бельгії, Німеччині та інших країнах Євросоюзу зіткнулися з вимогою міграційних служб показати застосунок «Резерв+». Подібні запити отримували навіть 18-річні студентки, однак це не є загальною вимогою для всіх українок.
Підставою для перевірок стало рішення Ради ЄС 2026/1912 щодо продовження тимчасового захисту для громадян України, пише Telegraf.
Документ передбачає, що нові заявники, які мають військові обов’язки за українським законодавством, повинні за потреби підтвердити їх виконання або наявність законних підстав для звільнення. Водночас норма сформульована без прив’язки до статі чи віку, через що деякі міграційні чиновники почали поширювати її на всіх українців.
Адвокатка Катерина Аніщенко пояснила, що стосовно жінок нові правила можуть застосовуватися лише у вузькому колі випадків. Передусім ідеться про військовослужбовиць та інших осіб, які мають військові обов’язки. Окремою категорією є жінки з медичною або фармацевтичною освітою, для яких військовий облік є обов’язковим.
Водночас перебування жінки на військовому обліку саме по собі не означає заборони на виїзд за кордон або автоматичної мобілізації.
Рішення Ради ЄС не встановлює «Резерв+» як обов’язковий і безальтернативний документ. Насамперед міграційна служба має перевірити, чи законно людина залишила Україну. Підтвердженням може бути інформація про легальний перетин кордону або відповідна відмітка в закордонному паспорті.
Лише якщо законність виїзду неможливо встановити таким способом, у заявника можуть попросити паперовий або електронний документ про виконання військових обов’язків чи звільнення від них. Одним із таких підтверджень може бути електронний військово-обліковий документ у «Резерв+».
Нові умови не стосуються українців, які станом на 30 липня 2026 року вже мали тимчасовий захист у певній країні ЄС та безперервно зберігають його. Однак у разі переїзду до іншої держави та повторного звернення людину можуть визнати новим заявником.
За словами Аніщенко, відмовлятися приймати документи лише через відсутність «Резерв+» міграційні органи не повинні. Якщо посадовці наполягають на такій вимозі або відмовляють у захисті, українкам радять вимагати письмове рішення, яке можна оскаржити.
