Суспільство

        П’ять причин, чому створити нових “Друзів” майже неможливо

        Девід Швіммер, Ліза Кудроу, Меттью Перрі, Кортні Кокс Аркетт, Дженніфер Еністон і Метт Леблан із серіалу "Друзі" позують у фотозоні під час 54-ї щорічної церемонії вручення премії "Еммі" в Лос-Анджелесі, США, 22 вересня 2002 року / Фото: Reuters
        Девід Швіммер, Ліза Кудроу, Меттью Перрі, Кортні Кокс Аркетт, Дженніфер Еністон і Метт Леблан із серіалу "Друзі" позують у фотозоні під час 54-ї щорічної церемонії вручення премії "Еммі" в Лос-Анджелесі, США, 22 вересня 2002 року / Фото: Reuters

        Американські телеканали та стримінги намагаються створити для покоління Z ситком, який міг би повторити феномен серіалу “Друзі”, однак нові проєкти поки не наближаються до його популярності. BBC назвала п’ять причин, через які створення сучасного аналога культового шоу стає дедалі складнішим.

        Про це пише BBC.

        “Друзі”, що виходили з 1994 до 2004 року, стали одним із головних телевізійних символів покоління X. Протягом усіх десяти сезонів середня аудиторія серіалу в США не опускалася нижче 20 млн глядачів, а фінальний епізод подивилися близько 52,5 млн американців.

        Реклама
        Реклама

        Серіал також вплинув на моду, зачіски та попкультуру, а його популярність зберігається й серед молодшої аудиторії. За даними дослідження UCLA Teens and Screens 2025, “Друзі” увійшли до переліку улюблених фільмів і серіалів покоління Z.

        Останніми роками з’явилася низка ситкомів про життя молодих людей, які намагаються використати схожу формулу. Серед них “Не підходить для роботи” (Not Suitable For Work), “Дорослі” (Adults), “Сексуальне життя студенток” (The Sex Lives of College Girls) та “Я люблю Лос-Анджелес” (I Love LA).

        Однак жоден із цих проєктів поки не став культурним феноменом рівня “Друзів”.

        Першою причиною BBC називає кардинальну зміну медіаспоживання. У 1990-х телебачення мало значно менше конкурентів за увагу глядача, тоді як сьогодні молодь одночасно користується стримінгами, YouTube і соціальними мережами. За даними Activate, 43% представників покоління Z віддають перевагу YouTube або соціальному відео, тоді як платним стримінгам — 37%, а традиційному телебаченню — лише 12%.

        Крім того, сучасні сезони ситкомів часто складаються лише з 8-10 серій, тоді як класичні телевізійні комедії мали понад 20 епізодів. Через це глядачам складніше встигнути прив’язатися до персонажів.

        Друга проблема — вік сценаристів. Більшість серіалів про покоління Z створюють представники старших поколінь, через що спроби відтворити сучасний молодіжний сленг і культуру часто виглядають неприродно.

        Третя причина — складніші життєві обставини самого покоління Z. Молоді американці пережили пандемію, економічну нестабільність, проблеми з працевлаштуванням і дедалі більший вплив штучного інтелекту на ринок праці. Через це авторам складно одночасно правдиво показувати реальність і зберігати легкий комедійний тон.

        Четвертою проблемою BBC називає різноманітність покоління Z. Сучасна молодь у США значно різноманітніша за етнічним походженням, сексуальною ідентичністю та життєвим досвідом, тому створити одну групу персонажів, з якою могла б асоціювати себе широка аудиторія, складніше.

        П’ята причина — надзвичайно велика роль інтернету в житті молодих людей. Сучасні серіали мають показувати соцмережі, месенджери, додатки для знайомств та онлайн-культуру, але органічно перенести це на екран вдається далеко не завжди.

        На думку BBC, наразі найвдалішою спробою показати покоління Z став серіал “Дорослі”. Водночас навіть він залишається значно менш помітним культурним явищем, ніж свого часу були “Друзі”.


        Реклама
        Реклама

        ТОП-новини

        Останні новини

        усі новини
        Соціальна реклама
        Azov