Міністерство національної оборони Польщі працює над новим законом про оборонну готовність держави, який має заповнити прогалину між функціонуванням країни у мирний час та формальним запровадженням воєнного стану. Нові правила повинні дозволити швидше перекидати війська, зокрема союзницькі, готувати інфраструктуру та чіткіше визначити повноваження державних органів у разі зростання воєнної загрози.
Про це пише Rzeczpospolita. Проєкт уже розроблений польським Міноборони й наразі проходить внутрішньовідомчі погодження. Ще нещодавно в його робочій назві прямо використовувалося формулювання про “готовність держави до війни”.
Водночас йдеться не про запровадження нового формального “передвоєнного стану”. Так польські співрозмовники видання описують період, коли загроза вже потребує посилених оборонних заходів, але підстав для оголошення воєнного стану ще немає.
Навіщо Польщі новий закон
У польському Міноборони пояснюють, що документ має посилити оборонні можливості країни, покращити взаємодію армії зі структурами внутрішньої безпеки та пристосувати законодавство до сучасних загроз.
Особливу увагу планують приділити гібридним операціям, кібератакам та дезінформації. Нині значна частина правил, які регулюють оборонну підготовку держави, міститься в різних урядових постановах, що, за оцінкою міністерства, ускладнює єдине застосування норм.
У відомстві вважають, що частину таких положень потрібно перенести безпосередньо до закону, оскільки вони визначають завдання, компетенції та обов’язки органів державної адміністрації й інших структур, залучених до системи оборони.
Війська зможуть перекидати ще до воєнного стану
Одне з ключових нововведень — можливість раніше розпочинати переміщення військових підрозділів у райони, де виникає загроза.
Це стосуватиметься не лише польської армії, а й союзницьких сил. Одночасно має відбуватися підготовка необхідної інфраструктури для їхнього приймання та розгортання.
Польський План оборонного реагування також планують тісніше пов’язати з NATO Response System — системою реагування Північноатлантичного альянсу.
Тобто частину процедур, які за нинішньої моделі могли запускатися вже на пізнішій стадії кризи, хочуть зробити доступними раніше.
До оборонної системи залучать більше цивільних структур
Зміни стосуватимуться не лише військових.
Новий закон має розширити кількість установ та організацій, які беруть участь у системі постійних чергувань і державного оборонного управління.
Окремо планують визначити правила роботи цивільних працівників на пунктах управління в умовах, коли вони можуть мати обмежену можливість залишати робочі місця та повертатися додому.
Також передбачені зміни у невійськовому оперативному плануванні, оборонному програмуванні, системі навчань, спеціальних курсів та тренувань.
Саме невійськова частина підготовки — центральні органи влади, адміністрація та місцеве самоврядування — є одним із головних напрямів нинішнього проєкту.
У Польщі вже змінили систему рівнів готовності
Передумови для нинішньої реформи з’явилися ще у березні 2025 року, коли польський уряд змінив правила оборонної готовності держави.
Замість трьох попередніх станів були залишені два: постійна та повна оборонна готовність.
Постійна готовність діє у мирний час. Вона передбачає оборонне планування, навчання, підтримання системи оповіщення та постійних чергувань, а також підготовку до гібридних загроз, серед яких кібератаки й дезінформація.
Повна оборонна готовність може запроваджуватися у разі зовнішньої загрози безпеці Польщі або під час війни. Вона дозволяє провести мобілізацію та повністю розгорнути оборонну систему.
Рішення про зміну рівня готовності ухвалює президент Польщі за поданням Ради міністрів.
“Прогалина між миром і воєнним станом”
Співрозмовник Rzeczpospolita, пов’язаний із президентським центром, описав нову ініціативу як підготовку держави до “передвоєнного часу”, про який раніше говорив прем’єр Дональд Туск.
Суть полягає в тому, щоб держава не чекала моменту, коли загроза вже стане настільки великою, що доведеться формально запроваджувати воєнний стан.
Адміністративні, логістичні та оборонні механізми повинні запускатися раніше — тоді, коли ознаки небезпеки вже очевидні, але країна формально все ще перебуває у мирному режимі.
Експерти наголошують на гібридних загрозах
Колишній заступник директора польського Урядового центру безпеки Гжегож Матясик вважає, що державі насамперед необхідно адаптувати законодавство до нових типів загроз.
На його думку, попередні правила недостатньо враховували гібридні операції та питання захисту критичної інфраструктури.
Він також виступає за ширший підхід, за якого законодавство охоплювало б не лише класичну військову оборону, а й кризове управління та загальну стійкість державних інституцій.
Віцеголова комітету Європарламенту з безпеки та оборони Міхал Дворчик зі свого боку зазначає, що впорядкування розпорошених і подекуди нечітких норм є необхідним, однак оцінити конкретний законопроєкт можна буде лише після ознайомлення з його текстом.
Він наголосив, що держава має бути готовою до різних сценаріїв на тлі дій Росії щодо країн НАТО, але нові правила повинні відповідати реальним викликам і проходити належні консультації.
Подібний проєкт у Польщі вже намагалися ухвалити
Ідея врегулювати дії держави на етапі між миром і відкритою війною для Польщі не нова.
Ще у 2023 році, за президентства Анджея Дуди, тодішній керівник Бюро національної безпеки Яцек Сівера підготував законопроєкт щодо дій органів влади у разі зовнішньої загрози державній безпеці.
Він також передбачав перенесення частини норм про оборонну готовність із урядових постанов на рівень закону та дозволяв вибірково підвищувати бойову готовність. Проєкт передбачав і зміни у системі командування Збройними силами.
Тоді пропонувалося, зокрема, дозволити виділяти та переміщувати військові підрозділи до районів загрози у разі концентрації біля кордону іноземних військ або невстановлених озброєних формувань.
Однак той законопроєкт не набув чинності, а уряд Дональда Туска пізніше переніс частину запропонованих механізмів до урядових постанов.
Міноборони: це інший проєкт
У польському Міноборони наголошують, що нинішня ініціатива не є простим поверненням до проєкту часів Дуди.
Попередній документ охоплював оперативне планування у Збройних силах, оборонне реагування та систему військового командування.
Нинішній законопроєкт зосереджується переважно на невійськовій оборонній підготовці — від центральної влади до органів місцевого самоврядування — та їхній здатності виконувати завдання на користь Збройних сил.
Коли документ надійде до Сейму, поки невідомо. У Міністерстві оборони пояснюють, що проєкт проходить складний процес погодження, тому конкретного терміну його внесення до парламенту наразі немає.
