Збройні сили України відчайдушно потребують нових військ, щоб стримувати масовані російські наступи, пише The Wall Street Journal. Але політичні зволікання призводять до того, що в передових частинах не вистачає міцності.
Законопроєкт, спрямований на розширення призову в Україні, застряг у парламенті країни, Верховній Раді, після кількох місяців дебатів. Пропоновані зміни доволі мізерні: призовний вік знизять до 25 років із 27. Крім того, солдати отримають право покинути армію після трьох років служби, а для чоловіків, які ухиляються від реєстрації на призов, буде введено покарання.
Однак Рада, зіткнувшись із тим, що значна частина населення не бажає воювати, насилу схвалює навіть ці скромні зміни в законі. “Ми боремося за зниження віку до 25 років – це непопулярне рішення”, – сказав Федір Веніславський, член Ради від правлячої партії президента Володимира Зеленського, який був одним із головних прихильників закону. “Нам потрібно збільшити кількість людей, яких можна мобілізувати”.
Поряд із нестачею боєприпасів, нестача солдатів – найбільша проблема України цього року, коли, за словами командирів, їхня мета – вистояти й відновити сили. Росія, населення якої більш ніж утричі перевищує населення України, за даними української військової розвідки, може щомісяця поповнювати свої сили приблизно 30 000 осіб. Проте російські війська насилу просуваються вперед після захоплення східного міста Авдіївка в лютому.
Переважна більшість українців підтримує уряд у продовженні боротьби з Росією. Але провал великого контрнаступу України торік і втрата десятків тисяч солдатів під час цього процесу не тільки підірвали впевненість українців у тому, що вони зможуть відвоювати територію, а й виснажили їхні людські ресурси.
На початку конфлікту Україна могла розраховувати на добровольців, які хлинули в призовні пункти. Зараз ці хвилі спали. Зеленський також визнав необхідність дати відпочинок солдатам, які воювали протягом двох років. За оцінками президента України, у ЗСУ налічується близько 600 000 осіб. Більшість із них виконують допоміжні функції далеко від бойових дій на фронті. У грудні Зеленський заявив, що військові запросили ще 500 000 військовослужбовців, хоча командири кажуть, що не потребують усіх цих людей негайно.
Минулого літа Зеленський звільнив усіх регіональних начальників призовних пунктів після серії корупційних скандалів. Сотні тисяч чоловіків продовжують ухилятися від реєстрації на призов. Вербувальники часто встановлюють на вулицях контрольно-пропускні пункти, зупиняють чоловіків, які досягли бойового віку, і відправляють їх на схід, в окопи.
Деякі чоловіки кажуть, що їх били або затримували на кілька днів, поки вони не підписували папери про призов. Проте сотні тисяч чоловіків уникають реєстрації в місцевому призовному пункті. У мережі поширюються відеоролики, на яких молоді люди тікають від представників ТЦК у містах по всій країні.
“Я не можу сказати, що відчуваю себе ухильником від призову”, – підкреслює 24-річний Олег Синельченко. Обидва його брати пішли в армію на самому початку конфлікту, але вони застерегли його від реєстрації на призов, сказавши йому, що якщо його зарахують до армії, то виходу вже не буде. “Мені ніхто не дзвонив”, – каже Синельченко. “Більша частина країни сидить удома і робить вигляд, що нічого не відбувається”.
Групи, що представляють усі верстви суспільства, звертаються до Ради з проханням зробити винятки з нового закону. Підприємці пропонують платити податок, щоб їхні працівники не були на передовій. Студенти кажуть, що їм потрібно дати можливість закінчити навчання до служби. Крім того, після розпаду Радянського Союзу в 1991 році в Україні стало менше 20-річних українців, ніж у попередніх поколіннях.
Офіційні особи в США, де пакет допомоги Україні в розмірі 60 мільярдів доларів уже кілька місяців перебуває в глухому куті в Конгресі, також здіймають галас з приводу незвично високого призовного віку в Україні. Призовний вік у США та багатьох інших західних країнах становить 18 років.
У травні минулого року Рада схвалила закон про зниження призовного віку до 25 років, але Зеленський так і не підписав його. Роман Костенко, депутат Ради від ліберальної опозиційної партії “Голос”, заявив, що голосував за цей законопроєкт, але відтоді політика зниження призовного віку стала складнішою. Висунутий у грудні законопроєкт про зміну форми призову був відкликаний на тлі суспільної протидії.
Якби я встав посеред Ради і сказав: “Давайте знизимо вік до 21 року”, його б одразу відхилили”, – сказав Костенко. “Це непопулярне рішення. Це робота президента – ухвалювати непопулярні рішення під час конфлікту. Не можна перекладати відповідальність за них на когось іншого”.
У грудні Зеленський сказав, що, “можливо”, підтримає зниження призовного віку до 25 років, і оголосив, що наказав військовим підготувати план мобілізації. “Це дуже делікатне питання”, – заявив він. Додавання 500 000 нових солдатів, за його словами, обійдеться в мільярди. Відтоді президент не давав прямих коментарів з приводу поточного законопроєкту.
Поки Рада обговорює поправки, солдати та їхні сім’ї вимагають підкріплення. За словами Зеленського, близько 31 000 військовослужбовців загинули в бою, а за оцінками військових аналітиків, ця цифра набагато вища. Ще десятки тисяч солдатів дістали поранення, і багато хто з них уже не в змозі битися. Ті, хто залишився, виснажені й відчувають брак артилерійських снарядів, а поставки зі США затримуються.
Ольга Денисенко допомагає організовувати акції протесту в Києві, вимагаючи відпочинку для таких, як її чоловік, який пішов добровольцем на початку конфлікту і вже два роки провів на фронті. За її словами, за цей час у нього було лише 20 днів відпустки. “Держава принесла наших чоловіків у жертву, забула про них”, – каже 35-річна Денисенко. “Це величезний тягар, і він має бути розподілений рівномірно, а не все звалювати на плечі тих, хто погодився захищати країну”.
Професійні українські військові кажуть, що їм особливо потрібні молоді люди, оскільки багато хто з тих, хто був призваний в армію, – люди середнього віку. “Не можна воювати зі старими”, – вважає Ігор Білоус, 31-річний військовий, який служить в армії вже 12 років. За його словами, багатьом його товаришам уже за 40, і їм потрібно більше часу, щоб відновитися після кожної місії. “Усім потрібно змиритися з тим, що це буде довге протистояння… Добровольці не нескінченні”.