Твіт президента України Володимира Зеленського, в якому він критикував союзників країни за нерішучість у питанні запрошення України до НАТО, ледь не призвів до зворотного ефекту, пише The Washington Post, посилаючись на слова офіційних осіб.
Допис українського президента настільки сколихнув Білий дім, що мало не спонукав США відкликати запрошення для Києва стати членом альянсу, зазначили співбесідники видання.
Зрештою Сполучені Штати та їхні союзники домовилися зберегти текст декларації у тому вигляді, який був представлений на саміті НАТО, що відбувся у Вільнюсі 11-12 липня.
Декларація не містить часових рамок для членства України в блоці, але стала результатом важких зусиль, спрямованих на те, щоб змусити адміністрацію Байдена та інших європейських лідерів зробити конкретніші пропозиції Києву на тлі російського вторгнення, пише видання.
У своєму твіті Володимир Зеленський емоційно висловився стосовно останніх пропозицій для України, які обговорювали на саміті у Вільнюсі.
Він заявив, що лідери альянсу говорять тільки про запрошення України, а не про її членство.
“Безпрецедентно й абсурдно – коли немає жодних часових рамок і для запрошення, і для членства України; і коли натомість додається якесь дивне формулювання про “умови” навіть для запрошення України”, – йшлося в заяві президента, розміщеній в його соцмережах.
“А значить, залишається можливість торгуватися членством України в НАТО – у переговорах із Росією. А для Росії це означає мотивацію й надалі продовжувати свій терор”, – зазначив Зеленський.
Україна очікувала від саміту у Вільнюсі чіткого формулювання про те, що альянс прийме її до своїх членів після закінчення війни. Саме навколо цього питання точилося найбільше дискусій.
Після слів Зеленського у блоці почали обговорювати, як їм реагувати на це. За словами європейських чиновників, США припустили, що пункт про запрошення у формулюванні “Ми зможемо направити запрошення Україні приєднатися до Північноатлантичного альянсу, коли союзники погодяться та будуть виконані умови” необхідно переглянути чи взагалі прибрати.
Два джерела, що безпосередньо брали участь у переговорах, заявили виданню, що Вашингтон був настільки розлючений, що хотів змінити формулювання так, щоб ускладнити шлях України до альянсу. Інший співрозмовник зазначив, що таке рішення підтримували кілька осіб, але загалом США не хотіли скасовувати свою обіцянку.
У підсумку вирішили не змінювати текст документа. “Це дає дуже чіткий і сильний сигнал, як Україні, так і Росії”, – сказав один зі співрозмовників WP.
За даними видання, президент Франції Макрон за підтримки країн Центральної Європи та Балтії наполягав на збереженні початкового формулювання. Це розцінювалося “як найсильніша з можливих пропозицій Україні” на тлі небажання США, Німеччини та інших країн діяти більш рішуче через побоювання, що це втягне альянс у пряму конфронтацію з Росією.
Як зазначає WP, цей інцидент ілюструє невдоволення всередині НАТО тактикою тиску Зеленського, коли навіть деякі з його найбільших шанувальників засумнівались, чи відповідає це інтересам України.
Водночас кулуарна боротьба, яку він розпочав, показує, наскільки мало альянс може зробити для розв’язання цієї проблеми: країни НАТО йдуть ва-банк у своїх військових зусиллях, багато країн-членів залишаються глибоко відданими вимогам Зеленського щодо посилення підтримки.
І хоча чимало посадовців висловили невдоволення його твітом, є розуміння того, що лідер країни, що воює, має продемонструвати, що він робить все можливе, щоб отримати максимум від імені свого народу.
Пізніше, на саміті, український президент пом’якшив тон, висловивши подяку під час особистих зустрічей з лідерами країн блоку.
За підсумками заходу генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна отримає запрошення, коли домовляться союзники та будуть виконані умови. Він повідомив також, що Київ не зобов’язуватимуть виконувати план дій щодо підготовки до членства в альянсі, тим самим скоротивши процес вступу країни на один крок.
За даними WP, 12 липня, наступного дня після напружених переговорів, керівник офісу Зеленського Андрій Єрмак мав інтенсивну розмову з радником президента США з нацбезпеки Джейком Салліваном.
Єрмак, за словами одного зі свідків розмови, намагався сперечатися з Салліваном. Однак і Салліван, за словами джерела, “виглядав рішуче”. Розмова тривала близько 30 хвилин.
Напружені зусилля, спрямовані на утримання лінії України, призвели до того, що деякі з найсильніших прихильників Києва були виснажені й роздратовані.
“Було невесело”, – резюмував високопосадовець НАТО, знайомий з переговорами.