Візит президентки Угорщини Каталін Новак до української столиці та її переговори із Володимиром Зеленським та іншими українськими керівниками — подія сама по собі символічна на тлі тієї позиції, яку Угорщина зайняла після нападу Росії на Україну.
Прем’єр-міністр Угорщини прилітав до російської столиці якраз напередодні нападу Путіна на Україну, 1 лютого і тоді його поїздка, за оцінками західних медіа, викликала в Європі «відчуття зради» – як відчуття зради викликали у Києві газові домовленості Росії та Угорщини, згідно з якими Угорщина погодилася купувати російський газ, оминаючи українську газотранспортну систему.
Востаннє Орбан прилітав до Москви вже після початку війни, у вересні — формальним приводом була участь у похороні Михайла Горбачова. А його міністр закордонних справ Петер Сіярто за час війни відвідував російську столицю вже двічі з офіційними візитами — останнього разу заради такого візиту очільник угорського зовнішньополітичного відомства навіть демонстративно залишив неформальну зустріч міністрів енергетики країн Європейського Союзу.
Й ефективні спроби — ЄС так і не спромігся запровадити санкції на російську трубопровідну нафту, а прізвище Володимира Гундяєва — московського «патріарха війни» Кирила — так і не з’явилося у санкційних списках Євросоюзу.
Зрештою, відсутність політиків із сусідньої країни в Києві — в той час, як в Україну дістаються навіть візитери з Нової Зеландії — все це говорить про те, як насправді Орбан, я сказав би — Угорщина Орбана — ставиться до цієї війни.
Навіщо? А тому, що Орбан, як досвідчена «політична тварина», не хотів би опинитися поруч із Путіним, якщо російський президент програє. Йому потрібні будуть докази, що Угорщина підтримувала Україну та дотримувалася спільної європейської політики – просто захищала свої інтереси та прагнула миру. Адже й останні парламентські вибори Орбан вигравав саме як прем’єр-міністр миру, а не як друг Путіна. Приїзд до української столиці президентки Угорщини – наочна демонстрація такої позиції.
Ще одна демонстрація – нещодавня зустріч прем’єрів країн Вишеграду. Ще недавно здавалося, що «квартет» остаточно похований саме через позицію, яку займає Угорщина в Європі. Але попри критику з боку колег, причому критику відверту та публічну, Орбан вважає за краще перебувати поряд з ними, а не опинятися в ізоляції.
Водночас Орбан не поспішає остаточно поривати з Москвою — а може, й не може цього зробити з причин, про які залишається тільки здогадуватися.
Саме тому до Києва за дев’ять місяців після початку війни їде саме президентка Угорщини, а не її прем’єр-міністр. Прем’єр-міністр все ще резервує право спостерігати за ситуацією з Будапешта. Він приїде тоді, коли буде впевнений, що йому ніхто не дорікне у підтримці Путіна, як це недавно робив Володимир Зеленський, проте його схвалення потребуватимуть — так, як зараз голосування в угорському парламенті потребують Швеція і Фінляндія, які не зможуть без згоди Угорщини приєднатися до НАТО.
Але цей час для Орбана ще не настав.