НАТО та Європейський Союз сьогодні підписали спільну декларацію про співпрацю. Подібний договір укладається вперше на тлі війни на європейському континенті. “Путін хотів за кілька днів захопити Україну та розділити нас. За обома пунктами він явно зазнав невдачі”, – заявив на прес-конференції у Брюсселі після підписання декларації генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг.
Війна Росії проти України має два непередбачені наслідки: вона зміцнила і зблизила ЄС і НАТО, сказав у свою чергу голова Ради ЄС Шарль Мішель. “Путін хотів менше НАТО, а домігся зворотного: тепер буде більше НАТО і більше ЄС”, – наголосив Мішель, маючи на увазі майбутній вступ Швеції та Фінляндії до альянсу, а також надання Україні, Молдові та балканським країнам статусу кандидатів у члени ЄС.
Мета третьої декларації про співробітництво ЄС та НАТО (дві попередні були підписані у 2016 та 2018 роках) – розширити та посилити їхню взаємодію та вивести партнерство на новий рівень, пояснили лідери цих організацій. Найважливіші галузі співробітництва – це захист критичної інфраструктури, підвищення стійкості до втручань ззовні та маніпуляції інформацією, боротьба з кіберзагрозами та тероризмом, освоєння космосу та нових технологій, а також пом’якшення наслідків кліматичної кризи для світової безпеки.
При цьому головною та найпрямішою загрозою європейській безпеці лідери знову назвали російську агресію. “Режим у Москві хоче іншої Європи. Він хоче контролювати своїх сусідів і вважає свободу та демократію загрозою. Це буде мати довгострокові наслідки для нашої безпеки, тому ми маємо продовжувати зміцнювати НАТО, партнерство між НАТО та ЄС, а також посилити нашу підтримку України”, – сказав Єнс Столтенберг.
Євросоюз продовжуватиме допомагати Україні стільки, скільки необхідно, тиснути на Росію жорсткими санкціями, а також розширювати штрафні заходи проти Білорусі та Ірану за військову підтримку Росії у війні проти України, пообіцяла голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн. Вона анонсувала і нові санкції щодо Мінська у відповідь на роль Білорусі у цій війні, проте подробиць не повідомила.
На спільній прес-конференції лідерам ЄС і НАТО поставили питання, чи підтримують вони країни Євросоюзу, які розглядають можливість постачання в Україну бойових танків західного виробництва, таких як Leopard 2 або Challenger 2, і чи не вважають, що при цьому зростає ризик ескалації. Ніхто з тих, хто відповідав, не висловився проти таких поставок. “Я думаю, що Україна має отримати всю необхідну військову техніку, якої вона потребує і яку може використовувати для захисту своєї батьківщини, – заявила фон дер Ляйєн. – А це, звичайно ж, передові системи ППО, а також інші види найсучаснішої військової техніки”.
“Я вітаю заяви США, Німеччини, Франції щодо постачання в Україну нових типів бронетехніки, БМП та інших видів бронетехніки”, – сказав Столтенберг.
З ними погодився і Шарль Мішель: “Я дуже радий, що з початку російського вторгнення країни Євросоюзу змогли постачати в Україну дедалі більше військової техніки. Рада ЄС неодноразово повторювала свій заклик збільшити військову підтримку України”. Мішель нагадав, що Євросоюз і країни, що входять до нього, вже надали Києву військову допомогу приблизно на 50 млрд євро.