Кращі книги про історію дають нам змогу пережити ті події, що колись відбулися в минулому. Вони буквально занурюють читача в тогочасну атмосферу. Історичні романи – чи не найкращий напрям у такій літературі. Проте її аж ніяк не можна назвати розважальною. Ці книги здатні вразити читача та викликати в нього дуже неоднозначні емоції. Їхній сюжет подекуди наповнений важкими гнітючими подробицями, які надовго залишаться в пам’яті.
Історичні документальні книги – особлива тема. Нерідко в основі їхніх сюжетів лежать справжні архівні відомості. Така література вирізняється скрупульозністю викладу, деталізацією й точністю. У цьому разі варто згадати роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів». Це справжнє монументальне полотно, що охоплює життя кількох поколінь української родини за період 1940–2000 років. Воно насичене буремними подіями та драматичними поворотами. Цей роман письменниці – ціла епопея українського життя в ті непрості роки.
Історичні книги на реальних подіях – дуже поширений напрям вітчизняної літератури. Багато тем стосується ХХ століття. Не можна не згадати роман Василя Шкляра «Чорний ворон. Залишенець», що став справжнім бестселером. Перипетії Української революції, жертовна боротьба повстанського отамана проти більшовицької влади знайшли відгук у серцях читачів. Зацікавить і книга цього ж автора «Троща». Тут події вже перенесені в часи Другої світової війни, автор змальовує драматичний героїзм бойового шляху Української Повстанської Армії. Торкається такої теми й роман Андрія Кокотюхи «Червоний. Без лінії фронту». Він розповідає про героїчного вояка УПА, який зумів утекти з табору смерті та вижити в умовах голоду й воркутинських морозів. Історія подає нам розріз життя головного героя, аналізуючи його минуле й оцінюючи очима оточення. І, звісно, як не згадати славетний роман Івана Багряного «Тигролови». Сюжет про втікача з поїзда зі сталінськими в’язнями Многогрішного давно став справжньою класикою. Кожному, хто цікавиться історією Української революції, варто звернути увагу на видання Костянтина Тур-Коновалова «Крути 1918». Воно розповідає про відому битву взимку 1918 року. Бій під Крутами стає тлом для історії, сповненої мужності, рішучості, драматизму та кохання. Трагедії Голодомору 1932-1933 років присвячений роман Василя Барки «Жовтий князь». Разючі описи знекровлених голодних селян беруть за душу своєю гостротою і виразністю. Цей твір точно залишиться в пам’яті читача.
Історичні романи нерідко — класика української літератури. Тут треба згадати книгу Ярослави Дегтяренко «Зраджений гетьман». Вона змальовує події 1658 року — часи гетьманування Івана Виговського і московсько-українську війну. Перипетії, інтриги та бойові дії, майже гамлетівська постать Юрка Хмельницького сплелися в химерний та заплутаний сюжет.
Дуже цікавий і роман цієї ж письменниці «Лицарі Дикого поля». У ньому йдеться про початок Хмельниччини. Національно-визвольна боротьба описана з усією її драматичністю та героїзмом. Безумовна класика на цю тему — книга Пантелеймона Куліша «Чорна рада: хроніка 1663 року ». Цей перший український історичний роман і дотепер не втрачає своєї актуальності.