Верховна Рада ухвалила законопроект №5161 про нестандартні форми зайнятості, або фриланс.
Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» Верховна Рада ухвалила в цілому. Введенням нової особливої форми трудового договору – договору з нефіксованим робочим часом в Україні легалізували роботу фрілансерів.
Трудові договори з нефіксованим робочим часом – це альтернатива договорам цивільноправового характеру, завдяки яким працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців та мати базові соціальні гарантії (лікарняні, відпустки, достатній рівень заробітної плати тощо).
Законопроектом передбачається:
- У Кодекс законів про працю введуть нову особливу форму трудового договору – з нефіксованим робочим часом, за якою працівник виконуватиме роботу лише, коли вона є, без гарантій того, що вона надаватиметься постійно.
- Роботодавець самостійно визначатиме час залучення працівника до виконання роботи та її обсяг – у договорі мають бути визначені спосіб і термін повідомлення працівника про наявність роботи та інтервали, під час яких можуть вимагати працювати (базові години та дні).
- Роботодавець не може забороняти фрилансеру виконувати роботу за іншим трудовим договором в іншого роботодавця.
- Максимальна кількість робочого часу для виконання роботи не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість робочих днів – шести.
- Працівник зможе відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагатиме виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо його буде повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
- Зарплату мають виплачувати за фактично відпрацьований час, але не менше ніж за 32 години протягом календарного місяця.
- Якщо працівник протягом календарного місяця виконуватиме роботу менш як 8 годин, йому має бути виплачена заробітна плата не менше ніж за восьмигодинний робочий час.
- Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом в одного роботодавця не може перевищувати 10% від загальної кількості договорів у цього роботодавця. Це стосується роботодавців з кількістю працівників від десяти осіб.