Причиной пожаров на складах в Балаклее в 2017 году могли быть заложенные в землю кумулятивно-фугасные заряды, а не атака беспилотника. Об этом говорится в отчете следственной комиссии Верховной Рады, опубликованном на сайте парламента, пишет Лига.
В отчете говорится, что эксперты Харьковского НИИ судебных экспертиз еще в ходе первых выездов на место происшествия установили, что причиной взрывов на складе в Балаклее был подрыв заложенных в грунт взрывчатых веществ.
Тем не менее, после того, как эксперты сообщили предварительные выводы следователям СБУ и военным прокурорам в мае 2017 года, следователь УСБУ Харьковской области остановил проведение экспертизы, а ее материалы были переданы в Киевский НИИ судэкспертиз.
Основной версией следствия стала атака беспилотника, прилетевшего со стороны России. Она была поддержана бывшими тогда генпрокурором Юрием Луценко и главным военным прокурором Анатолием Матиосом. Комиссия Рады утверждает, что материалы дела содержат объективные сведения, которые говорят об отсутствии в момент взрывов каких-либо летательных аппаратов в районе Балаклеи.
В связи с этим комиссия приняла решение обратиться к генпрокурору, чтобы следствие было передано из СБУ в другой следственный орган, однако бывший тогда генпрокурором Руслан Рябошапка эту просьбу не удовлетворил.
Комиссия назначила судебную экспертизу, поручив ее Харьковскому НИИ судэкспертиз. Эксперты 21 апреля пришли к выводу, что воронка на площадке хранения арсенала №69 была вызвана "фугасным действием направленного взрыва углубленного в грунт заряда бризантного взрывчатого вещества".
На основании экспертизы, учитывая наличие 10 воронок, особенности закладки зарядов, их необходимое количество и массу, комиссия Рады видит основания считать, что подрыв на складе в Балаклее мог быть результатом спланированных действий, которые проводились определенное время "в условиях очевидности для военнослужащих и сотрудников" арсенала.
Комиссия предложит Раде продолжить ее работу еще на шесть месяцев для дальнейшего расследования пожаров в Балаклее и на других арсеналах.
Ночью 23 марта 2017 года на складах воинской части А1352 в Балаклее начался пожар, сопровождавшийся взрывами и разлетом боеприпасов. Из близлежащих населенных пунктов эвакуировали около 20 тысяч местных жителей. В результате инцидента погиб один человек, трое пострадали. Пожар и взрывы уничтожили треть арсенала, хранившегося на складах.
6 апреля 2017 г в СБУ заявили, что, по версии следствия, диверсию на артиллерийском арсенале в Балаклее совершили с использованием беспилотника некие гражданские лица.
2 марта нардеп Давид Арахамия, который возглавляет следственную комиссию Рады по расследованию пожаров на складах армии, заявил, что основная версия причины взрывов в Балаклее в 2017 г - атака беспилотника - была политически ангажированной.
3 марта в СБУ сообщили, что именно атака беспилотника - основная версия следствия.
Напомним, жители Балаклеи в судах всех инстанций выиграли иски, в которых обвиняли местную часть ВСУ и Минобороны в халатности. Суды подтвердили версию простых жителей дважды подорванной Балаклеи и обязали Минобороны Украины выплатить потерпевшим многотысячные компенсации.
Проект Постанови
вноситься народним депутатом України Арахамія Д.Г. (посв.№4)
ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м.Ічня (Чернігівська обл.), м.Калинівка (Вінницька обл.), м.Балаклія (Харківська обл.), м.Сватове (Луганська обл.), м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки (далі – Тимчасова слідча комісія)
Заслухавши та обговоривши Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м.Ічня (Чернігівська обл.), м.Калинівка (Вінницька обл.), м.Балаклія (Харківська обл.), м.Сватове (Луганська обл.), м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 31 жовтня 2019 року №262-ІХ , Верховна Рада України постановляє:
1. Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України взяти до відома.
2. Відповідно до частини 7 статті 3 та частини 3 статті 22 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», з метою подальшого розслідування відомостей щодо фактів пожежі (вибухів) на складах боєприпасів з 2014 по 2018 роки продовжити роботу Тимчасової слідчої комісії на 6 (шість) місяців відповідно до завдань, передбачених Постановою Верховної Ради від 31 жовтня 2019 року, №262-ІХ.
3. Звернути увагу Кабінету Міністрів України, Міністерству оборони України, Генеральному штабу Збройних Сил України, Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству юстиції України на необхідність оперативного реагування на рішення та повідомлення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.
4. Генеральній прокуратурі України рекомендувати вжити заходи реагування за фактами наведеними у попередньому звіті Тимчасової слідчої комісії;
5. Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції України, іншим органам державної влади, сприяти діяльності Тимчасової слідчої комісії та забезпечити її інформацією, матеріалами та документами, які стосуються предмету діяльності Тимчасової слідчої комісії з додержання строків, установлених статтею 19 Закону України «Про статус народного депутата України».
6. Рекомендувати Верховній Раді України вирішити питання щодо законодавчого забезпечення посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності.
7. Звіт Тимчасової слідчої комісії про виконану роботу заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України до 29 жовтня 2020 року.
8. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Тимчасову слідчу комісію.
9. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України
Дмитро РАЗУМКОВ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Постанови Верховної Ради України
«Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м.Ічня (Чернігівська обл.), м.Калинівка (Вінницька обл.), м.Балаклія (Харківська обл.), м.Сватове (Луганська обл.), м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки»
1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Постанови
Відповідно до Постанови Верховної Ради України №262-ІХ від 31 жовтня 2019 року (далі – Постанова № 262-ІХ) утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України для проведення розслідування розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м.Ічня (Чернігівська обл.), м.Калинівка (Вінницька обл.), м.Балаклія, (Харківська обл.), м.Сватове, (Луганська обл.), м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки (далі — Тимчасова слідча комісія та/або Комісія).
Згідно з Постановою № 262-ІХ на Тимчасову слідчу комісію покладено такі завдання:
1) проведення перевірки відомостей щодо пожежі (вибухів) на складах боєприпасів на стратегічних об’єктах Міністерства оборони України, а саме: в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.), м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.);
2) проведення перевірки ходу розслідування правоохоронними органами України щодо пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.), м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.);
3) встановлення обставин, збір інформації та отримання пояснень від осіб, а також від підприємств, установ, організацій, центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, залучених до здійснення діяльності, яка пов’язана з колом питань, для розгляду яких утворено Тимчасову слідчу комісію;
4) ініціювання питань про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України.
Також було визначено термін діяльності Тимчасової слідчої комісії — 6 (шість) місяців з дня прийняття Постанови №262-ІХ.
При цьому, з огляду на великий обсяг інформації, що надійшов до Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м.Ічня (Чернігівська обл.), м.Калинівка (Вінницька обл.), м.Балаклія, (Харківська обл.), м.Сватове, (Луганська обл.), м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки та призначеної комплексної судово-військової, вибухотехнічної та пожежо-технічної експертизи, виконання якої потребує часу більше, ніж визначено Постановою № 262-ІХ, вважаємо не завершеною в повній мірі роботу Тимчасової слідчої комісії з виконанням покладених Верховною Радою України завдань.
Зазначені обставини зумовлюють необхідність продовження діяльності Тимчасової слідчої комісії.
2. Мета та завдання проекту Постанови
Метою прийняття проекту Постанови є продовження роботи Тимчасової слідчої комісії на 6 (шість) місяців з метою подальшої перевірки відомостей та з’ясування стану розслідування відомостей щодо розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м.Ічня (Чернігівська обл.), м.Калинівка (Вінницька обл.), м.Балаклія, (Харківська обл.), м.Сватове, (Луганська обл.), м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту Постанови
Постановою пропонується Верховній Раді України взяти до відома попередній звіт Тимчасової слідчої комісії, а також продовжити роботу Комісії на 6 (шість) місяців, по спливу яких заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України остаточний звіт Тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування відомостей щодо пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м.Ічня (Чернігівська обл.), м.Калинівка (Вінницька обл.), м.Балаклія, (Харківська обл.), м.Сватове, (Луганська обл.), м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки.
4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у даній сфері правового регулювання є Конституція України, Закон України «Про Регламент Верховної Ради України», Закон України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», Закон України «Про статус народного депутата України».
Прийняття проекту не потребує внесення змін до чинного законодавства України.
5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Постанови
Прийняття проекту цієї Постанови не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Очікувані правові та соціально-економічні наслідки прийняття проекту Постанови
Прийняття проекту Постанови дозволить продовжити роботу Тимчасової слідчої комісії на 6 (шість) місяців з метою подальшого розслідування відомостей щодо розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м.Ічня (Чернігівська обл.), м.Калинівка (Вінницька обл.), м.Балаклія, (Харківська обл.), м.Сватове, (Луганська обл.), м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки.
Народний депутат України
Голова
Тимчасової слідчої комісії
Давид АРАХАМІЯ
ЗВІТ
Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м. Ічня (Чернігівська обл.),
м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.), м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 31 жовтня 2019 року № 262-ІХ (далі – Постанова № 262-ІХ) утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України для проведення розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.), м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки (далі — Тимчасова слідча комісія та/або Комісія).
Головою Тимчасової слідчої комісії обрано народного депутата України АРАХАМІЯ Давида Георгійовича, депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ", заступником голови Тимчасової слідчої комісії – народного депутата України РАХМАНІНА Сергія Івановича, депутатська фракція ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "ГОЛОС".
Кількісний склад комісії – 13 народних депутатів.
Термін діяльності Тимчасової слідчої комісії – 6 (шість) місяців з дня прийняття Постанови.
Відповідно до Постанови № 262-ІХ на Тимчасову слідчу комісію покладено такі завдання:
1) проведення перевірки відомостей щодо пожежі (вибухів) на складах боєприпасів на стратегічних об’єктах Міністерства оборони України, а саме: в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.), м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.);
2) проведення перевірки ходу розслідування правоохоронними органами України щодо пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.), м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.);
3) встановлення обставин, збір інформації та отримання пояснень від осіб, а також від підприємств, установ, організацій, центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, залучених до здійснення діяльності, яка пов’язана з колом питань, для розгляду яких утворено Тимчасову слідчу комісію;
4) ініціювання питань про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України.
Водночас 16.01.2020 набув чинності Закон України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» (далі − Закон) і відповідно до вимог п. 2 Прикінцевих положень, Комісія почала свою діяльність відповідно до вимог цього Закону.
Тимчасова слідча комісія провела три засідання, а саме: 26.11.2019, 17.01.2020 та 06.03.2020, під час яких вирішувалися питання, віднесені до повноважень Комісії.
За період роботи Комісії з метою виконання визначених Постановою Верховної Ради України від 31 жовтня 2019 року № 262-ІХ завдань, було проведено певну роботу.
З метою забезпечення ефективності роботи Комісії, обставини події на кожному з п’яти об’єктів досліджуються послідовно.
Беручи до уваги, що арсенал у м. Балаклія Харківської області був найпотужнішим у Східній Європі, а в результаті вибухів знищено більше 91% боєприпасів та військового майна, що зберігалось, на загальну суму балансової вартості − 12 106 294 174, 84 грн., робота Комісії розпочата саме з розслідування обставин вибухів на 65 арсеналі ГРАУ ЗСУ у м. Балаклія Харківської області, які мали місце 23.03.2017.
З цією метою на засіданні Комісії 17.01.2020 заслухано інформацію начальника слідчого відділу УСБУ в Харківській області щодо стану розслідування кримінального провадження від 23.03.2017 № 22017220000000104 за фактом диверсії на території 65 Арсеналу ЗСУ.
Згідно з його інформацією, основною версією вибухів, що мали місце на технічній території військової частини А1352 є атака безпілотного літального апарату одного із штабелів зберігання боєприпасів з послідуючим розльотом ракет з цього штабелю по інших сховищах, де розміщувались снаряди та ракети.
Вказана позиція начальника слідчого відділу УСБУ в Харківській області неодноразово підтримувалась колишнім Генеральним прокурором України Луценком Ю. В. та колишнім Головним військовим прокурором Матіосом А. В., які в засобах масової інформації безапеляційно констатували факт знищення 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ у м. Балаклія саме безпілотним літальним апаратом, який прилетів з боку Російської Федерації.
Однак на засіданні Комісії 17.01.2020 заслухано директора Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М. С. Бокаріуса професора Клюєва О. М., який із застосуванням фотоматеріалів детально пояснив, що причиною перших вибухів на технічній території 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ у м. Балаклія був підрив місця відкритого зберігання боєприпасів шляхом вибуху заглиблених в ґрунт вибухових речовин, що достовірно було встановлено експертами ще під час перших виїздів на місце події.
При цьому, на думку Клюєва О. М., вказаний факт був очевидним з перших днів розслідування кримінального провадження, у рамках якого експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М. С. Бокаріуса було доручено проведення відповідної експертизи.
Технічна територія арсеналу після ліквідації пожежі налічувала до десяти воронок, тотожних місцю перших вибухів, що могло свідчити про аналогічний характер укладки вибухових речовин.
Але після озвучення експертами слідчим СБУ та процесуальним військовим прокурорам попередніх висновків, в травні 2017 року, в порушення вимог відомчих наказів Міністерства юстиції України слідчим слідчого відділу УСБУ в Харківській області, виконання експертизи експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М. С. Бокаріуса було зупинене, матеріали передано для подальшого дослідження до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Також Комісією встановлено, що самі матеріали кримінального провадження № 22017220000000104 містять об’єктивні відомості, що свідчать про відсутність в момент вибухів жодних літальних апаратів в районі м. Балаклія Харківської області, а також інші факти, які обґрунтовано ставлять під сумнів висновки про застосування безпілотних літальних апаратів для підриву арсеналу.
Як наслідок, 17.01.2020 Комісією прийнято рішення: «З метою об’єктивного встановлення обставин події звернутись до Офісу Генерального прокурора України щодо вирішення питання в порядку ч. 5 ст. 36 КПК України про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження від 23.03.2017 № 22017220000000104 іншому органу досудового розслідування».
Крім того, для вжиття відповідних організаційних заходів Голові Служби Безпеки України скеровано лист, яким повідомлено про прийняте рішення та зазначено, що під час засідання Комісії за участі керівництва та експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса, а також інших фахівців встановлено суттєву невідповідність матеріалів кримінального провадження фактичним обставинам подій, що викликає обґрунтовані сумніви в об’єктивності дій слідчих слідчого відділу УСБУ в Харківській області.
Але прийняте Комісією рішення щодо вирішення питання в порядку ч. 5 ст. 36 КПК України про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження від 23.03.2017 № 22017220000000104 іншому органу досудового розслідування Офісом Генерального прокурора України не задоволено, про що Комісію інформував Генеральний прокурор Рябошапка Р. Г.
На оперативній нараді під головуванням заступника Генерального прокурора Чумака В. В. не встановлено жодних ознак необ’єктивності майже трирічного досудового розслідування даної події.
Також Службою Безпеки України не вжито жодних заходів на виконання вище зазначеного листа від 29.01.2020 № 92 Голови Тимчасової слідчої комісії.
Кримінальне провадження залишилось фактично без руху в слідчому відділі УСБУ в Харківській області з основною версією − знищення арсеналу безпілотним літальним апаратом.
У зв’язку з ігноруванням керівництвом правоохоронних органів вищевказаних рішень, Комісією з метою здійснення належного парламентського контролю щодо дослідження та здійснення неупередженого та прозорого розслідування обставин та причин пожежі (вибухів) на складах боєприпасів, нанесення збитків обороноздатності України, на підставі п. 1 розділу VII, п. 8 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», прийнято рішення про призначення комплексної судової військової, вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи, виконання якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса.
Тобто для Комісії, діяльність якої не підміняє органи досудового розслідування, достатньо з’ясування характеру та способу утворення воронки на місці перших вибухів, а саме в зоні 67 та 69 майданчиків відкритого зберігання арсеналу (далі − МВЗ), що призведе до встановлення дійсних обставин події та факту фальсифікації матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 07.04.2017, що проведений в рамках розслідування кримінального провадження № 22017220000000104 за земляним насипом, який був частиною МВЗ № 67, було виявлено заглиблення в земельному ґрунті, приблизними розмірами 8 метрів на 24 метри, з найглибшою точкою майже в 4 метри.
За такої умови експертами 24.03.2020 встановлено, що на місці МВЗ № 67 в хаотичному порядку досі знаходяться залишки підірваних боєприпасів різного калібру. Але пошкодження покрову поверхні та слідів зміни форми й стану рельєфу не виявлено. Водночас поруч з МВЗ № 67 виявлено вирву, яка розташована на сусідньому МВЗ № 69.
З огляду на викладене та у порядку експертної ініціативи, на підставі п. 4.14 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 надалі експертами в якості об’єкта дослідження розглядалась вирва на місці відкритого зберігання № 69, де на момент вибуху знаходились 125 мм танкові снаряди.
Відповідно до висновку експертів, за результатами комплексної судової, військової, вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи № 5777/5778 від 21.04.2020, вирва на МВЗ № 69 на технічній території 65 арсеналу ЦРАУ Збройних Сил України (м. Балаклія Харківської області) утворилась внаслідок фугасної дії направленого вибуху заглибленого в ґрунт заряду бризантної вибухової речовини, до складу якої входили тринітротолуол (тротил), гексоген, тетранітропентаеритрит (ТЕН), що є характерним для підривних зарядів кумулятивно-фугасного принципу дії.
На думку експертів, застосування підривних зарядів, які з принципом дії аналогічні кумулятивно-фугасним зарядам, надають можливість досягти бажаних результатів щодо створення необхідного вибухового ефекту.
За цих обставин суттєво зменшується маса вибухової речовини та відпадає необхідність проведення підготовчих земельних робіт, що зі свого боку надає можливість встановити їх за прийнятний час. Залежно від виконуваного завдання кумулятивно-фугасні заряди можуть застосовуватися як поодиноко, так і в складі групи зарядів.
З експертної оцінки, зважаючи на фактичні розміри вирви на МВЗ № 69, найбільш оптимальним вважається розташування кумулятивно-фугасних зарядів у два ряди по п’ять у кожному ряді.
Якщо взяти до уваги, що вага одного кумулятивно-фугасного заряду КФЗ-1 складає 76 кг, то навіть для найшвидшого закладання зарядів, щоб утворити одну таку воронку без проведення земляних робіт на території 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ у м. Балаклія 23.03.2017, необхідно встановлення кумулятивно-фугасних зарядів загальною вагою близько 760 кг.
Водночас технічна територія 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ у м. Балаклія після ліквідації пожежі налічувала до десяти воронок, тотожних МВЗ № 69, що може свідчити про аналогічний характер закладки вибухових речовин.
Слід зазначити, що вищевказаний висновок ґрунтується безпосередньо на самих матеріалах кримінального провадження, які надані експертам слідчими слідчого відділу УСБУ в Харківській області після трирічного розслідування.
Отже, на даний час у Комісії є підстави вважати, що підрив найбільшого арсеналу нашої держави, унаслідок якого загинули цивільні особи, знищено боєприпасів та військового майна більш ніж на 12 млрд. грн., нанесено значних матеріальних збитків цивільному населенню, міг мати місце через умисні сплановані дії винних осіб, які діяли протягом певного часу в умовах очевидності для військовослужбовців та працівників 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ.
Вказані факти залишились поза увагою слідчих СБУ та процесуальних керівників військової прокуратури, дії яких за сприяння керівництва Генеральної прокуратури України, Головної військової прокуратури та СБУ не зводились до виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України та фактично призвели до укриття об’єктивних причин та обставин знищення арсеналу.
Також 06.03.2020 року Комісією заслухано інформацію УСБУ у Вінницькій області щодо стану розслідування пожежі на території 48 арсеналу ЦРАУ ЗСУ – м. Калинівка (Вінницька обл.), що розпочалась 26.09.2017.
Під час надання пояснень представниками слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області Комісією з’ясовано, що протягом майже 2,5 річного досудового розслідування слідчими достовірно не встановлено не тільки причини, але і обставини самої події. Винні особи до відповідальності не притягнуті, що викликає сумніви в об’єктивності дій правоохоронців.
Крім того, на засіданні 06.03.2020 заслухано інформацію начальника Головної інспекції Міністерства оборони України, який, до того ж повідомив про суттєві численні порушення обліку та порядку зберігання боєприпасів та іншого військового майна.
Навіть на час проведення засідання Комісії (06.03.2020) не підтверджена фактична наявність боєприпасів на суму близько півмільярда – 480 мільйонів 94 тисячі грн. згідно з їх балансовою вартістю.
Але вказані факти взагалі залишились поза увагою слідчих слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області та відповідних процесуальних прокурорів.
Отже, Комісією продовжено розслідування обставин пожежі на території 48 арсеналу ЦРАУ Збройних Сил України.
З цією метою надіслані запити з метою отримання відповідної інформації, а також витребувано копію Акту службового розслідування від 30.10.2017 № 1221 Головної інспекції Міністерства оборони України.
Таким чином, Комісією розпочато розслідування подій, які мали місце на двох з п’яти об’єктах, визначених Постановою № 262-ІХ.
Очікуються засідання Комісії, на яких будуть висвітлені факти пожежі (вибухів) на арсеналах в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Сватове, (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.), що потребує додаткового часу.
Пропозиції
Аналіз здійсненої Комісією роботи протягом строку діяльності засвідчив наявність великого обсягу інформації, яка потребує продовження проведення її ґрунтовної перевірки та дослідження.
З огляду на те, що протягом строку діяльності Тимчасової слідчої комісії не в повному обсязі досліджені питання відповідно до завдань Комісії, що визначені Постановою Верховної Ради України від 31 жовтня 2019 року № 262-ІХ, а також у зв’язку з продовженням роботи зі збору інформації, вважаємо за необхідне:
1) на засіданні Верховної Ради України заслухати та обговорити звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.), м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки;
2) з метою подальшого розслідування відомостей щодо розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія, (Харківська обл.), м. Сватове, (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки відповідно до завдань, передбачених Постановою Верховної Ради України від 31 жовтня 2019 року № 262-ІХ, продовжити роботу Тимчасової слідчої комісії на 6 (шість) місяців з дня прийняття Верховною Радою України відповідного рішення;
3) офісу Генерального прокурора України, Державному бюро розслідувань, Міністерству оборони України, Міністерству юстиції України, Національній поліції України та їх територіальним органам, Службі безпеки України, іншим органам державної влади сприяти діяльності Тимчасової слідчої комісії та забезпечити її інформацією, матеріалами та документами, які стосуються предмета діяльності Комісії з додержанням строків, установлених статтею 19 Закону України «Про статус народного депутата України»;
4) звіт Тимчасової слідчої комісії про виконану роботу заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше 6 (шість) місяців з дня прийняття Верховною Радою України рішення про продовження роботи Комісії.
Народний депутат України
Голова Тимчасової слідчої комісії
Давид АРАХАМІЯ