Вирушаючи на святкування Масляної, яке цієї неділі спільно з Нацгвардією влаштувала громадська організація Асоціація багатодітних сімей "АММА", я і подумати не могла, що зустріну стільки цікавих, позитивних, а найголовніше - згуртованих і простих людей. Можливо, на мою упередженість вплинули безліч стереотипів про солдатів. На щастя, після цього свята, моя думка кардинально змінилася, а стереотипи були зруйновані.
"Каждая рота это - одна большая полноценная сплоченная семья. И хотя у каждого есть свой круг общения, парни никогда не оставят друг друга в беде", – так відзивається про своїх товаришів один з солдатів-строковиків, Микола Виноградський з 7-ї роти 3-го батальйону. Микола виявився шалено позитивним хлопцем, родом з Харкова, з яким нам вдалося познайомитися ще в дорозі. Він розповів, що на подібному заході він та його друзі вперше.

Масляну святкували в санаторії "Ялинка". Кілька хлопців, відзначили, що в дитинстві вже бували в цьому санаторії. А деякі і не раз. Нацгвардійці, незважаючи на те, що були на відпочинку, все одно залишалися зібраними – такими, якими і мають бути в очах оточуючих гвардійці. Тому бачити на обличчях чоловіків у військовій формі посмішки, викликані спогадами про дитинство, було дуже хвилююче.
Але мене хвилювали питання — «А як відреагували ті юнаки, хто не поїхав на свято? Та і як узагалі обирають тих, хто поїде відпочивати?» Мою цікавість задовільнив один з строковиків, Максим Брагін із Запоріжжя.
Каждый раз едут те, кто еще не ездил. Каждый рано или поздно поедет отдохнут, — посміхаючись пояснив хлопець.
А ось один із його друзізв, Сергій Білоус з Барвінкова, додав:
— Мы только в автобусе узнали куда едем, варианты у всех были разные. Думали, может, концерт какой. А если серьезно, парни нас в части ждут, чтобы мы рассказали, что тут и как было.
Як бачите, почуття гумору у хлопців на місці. А наш фотограф точно забезпечив гвардійцям не лише повну хронологію поїздки, а ще й багато цікавих фотографій, які допоможуть хлопцям розповісти побратимам, як же вони відпочивали.

Діти ж, які їхали з нами, відзначили, що вже багато років відзначають Масляну та інші свята в компанії гвардійців. Дочка президента організації АММА Ангеліна навіть зауважила, що в свої 14 років, скільки себе пам'ятає, завжди святкувала саме так, у колі нацгвардійців, які стали друзями та частиною сім'ї.
Вже на території санаторію, під час підготовчої суєти, солдати трохи розслабилися. Хтось колов дрова, хтось розводив багаття, а дехто допомагав створювати один з головних символів свята – опудало Марени.


Діти грали в футбол, допомагали готувати млинці, готували квест для солдатів і т.д. Всі були зайняті справою. І це виглядало по-домашньому – затишно та злагоджено у той же час.
«Я уже и не представляю, как можно встречать праздники иначе. Мы всегда встречаем гвардейцев, как родных. А еще они в футбол хорошо играют» - це мені по секрету розповіла дівчинка Даша, яка обожнює футбол та інші активні ігри, у яких вона з радістю приймала участь протягом свята.
Під час свята дітлахи провели майстер-клас зі створення оберегів. Солдати були зосереджені і щиро намагалися відтворити те, чому їх навчали маленькі друзі. Хоча, скажу відверто - цю картину треба було бачити, описати словами її непросто: 16 бравих вояків у формі стоять і сперечаються, який колір ниток для оберега краще, і хто зробив красивіше.


Не оминули увагою і «уроки малювання» - створили незвичний спільний портрет всіх, хто приїхав на родинний відпочинок. Для цього потрібно було просто взяти в руки пензлик, вмочити його в будь-яку фарбу і прикласти свою руку до загального творіння.

Після виснажливого випробування творчістю настав час обіду. Млинці із різноманітною начинкою дісталися всім бажаючим. Такий перекус сприятливо вплинув на нацгвардійців, аде найкоротший шлях до думок чоловіків, навіть, якщо вони військові, все рівно пролягає … Ну, ви і самі знаєте ;)

Побачивши, що гвардійці вже остаточно розслабилися і подобрішали, діти влаштували активні ігри. Було безліч веселих естафет та навіть "дуже складний" квест, до створення якого доклали свою руку діти. Втім, під час квесту особисто я вже не могла відрізнити поведінку гвардійців від азарту дітлахів.




А поки хлопці були зайняті, кипіла польова каша і шкварчала нова порція млинців на будь-який смак і колір. Так і настав час водити хороводи і підпалювати Марену. І солдати, і діти, і дорослі – всі зібралися навколо символу зими, співали пісні і веселилися.



Особисто я переконалась, як подібні заходи згуртовують людей, що ще декілька годин тому навіть не знали один одного. І саме таке святкування може не лише стати яскравою миттю, а й змінити все подальше життя. Наприклад, серед гостей свята була пара з цікавою історією. Дівчина, з Харкова і хлопець, в минулому нацгвардієць, зі Львова. Вони свого часу познайомилися саме на ось такому святі і вже більше року щасливі разом.
- Вас це дивує? – побачивши мою реакцію, запитала офіцер з організації дозвілля 3 оперативної бригади НГУ молодший лейтенант Наталія Костіна. – А уявіть, як кожного разу дивуються хлопці, яким ми говоримо, що завтра вони разом з дітьми поїдуть святкувати Масляну, готувати куліш, млинці, шашлики.
- Навіщо це вам? – запитала я.
- Для того, щоб хлопці, яким в середньому по 20 років і вони вже відчули себе сильними, мужніми, відважними пам’ятали, задля кого ми такими їх готуємо, кого вони захищають, ради кого залишили повсякденне життя та взяли до рук зброю. А ще – ми просто намагаємось, щоб паралельно із службою наші хлопці-строковики мали можливість відпочивати, розвиватись, дізнаватись щось нове, що у майбутньому стане їм у пригоді в повсякденному житті.
Виявляється, і хлопці-гвардійці, і дітлахи з багатодітних сімей підчас таких заходів навчають один одного.
Як розповіла, президент асоціації багатодітних сімей АММА Юлія Ібрагім, Нацгвардія успішно співпрацює з АММА з 2015-го року адже хлопці у військовій формі - чудовий приклад для дітей.
Тут вона має рацію, потрібно бачити захоплені очі дітей, коли вони спілкуються з солдатами. Просто повірте мені – я це бачила на власні очі!
"У нас в жизни все по расписанию, особенно у ребят-гвардейцев. И иногда, вот, хочется, просто отдохнуть и пообщаться. Сегодня все так уютно и по-домашнему, что даже уезжать не хочется" – підвела підсумок Юлія Ібрагім.

Так – навіть нам – студентам факультету кіно-, телемистецтва Харківської державної академії культури – дещо стороннім спостерігачам відверто не хотілося їхати додому. Сидячи в машині всі були нехай втомленими, але задоволеними - ділилися враженнями. Хлопці дзвонили рідним і розповідали, як чудово провели час. Організатори та офіцери шепотілися: «Якщо телефонують рідним та діляться враженнями, значить, свято вдалося!»
А ми, спостерігаючи за цими хлопцями, зрозуміли, що ще неодноразово повернемось до гвардійців аби розповідати вам про їх службу та особистості. Тож, до нових зустрічей!

Ангеліна Харламенко
Фото: Віктор Клюшников