Досі живий стереотип про низькі доходи обслуговуючого персоналу в ресторанній сфері та відсутність необхідності мати особливі навички для здобуття посади. Маємо сміливість стверджувати, що це міфи. Робота офіціантом в Києві цілком здатна забезпечувати гідне життя. Головне – вміти проявити себе у цій цікавій, але виснажливій справі.
Якому офіціанту заплатять краще
Середній дохід офіціанта в Україні – вкрай нестабільна величина. Порядок цифр різниться від 6 до 25 тисяч гривень, і це лише базові ставки. Все залежить від місця роботи, посадових обов'язків та кваліфікації. Частіше за все досвіду роботодавці не вимагають – його можна напрацювати досить швидко. Але й великих доходів не обіцяють. З них «мінімалка» за зміну або потижнево/помісячно, з вас – вміння гарно обслужити гостей за право отримати гарні «чайові».
Останнє поняття і є головним «мірилом» успішності офіціанта. Тоді як у Західній Європі, США та деяких інших економічно успішних країнах 10–25 відсотків від замовлення автоматично зараховуються «зверху» загальної суми для оплати обслуговування, в Україні лишати «на чай» – скоріше, жест доброї волі.
Не останнє значення має статус закладу. В невеликих кав'ярнях і фаст-фудах складно розраховувати на щедрість. Елітні клуби, статусні ресторани зобов'язують відвідувачів гідно оплачувати труд офіціанта. Але працювати в такому місці – не така легка робота, як може здатися. То у чому ж «фішка»?
Хитрощі, що роблять офіціанта кращим
Ті, хто вважають таку працю некваліфікованою, глибоко помиляються. Бути акуратним, швидким та ввічливим недостатньо. Ось кілька нюансів, що роблять офіціанта майстром своєї справи:
- вміння обслужити так, щоб клієнт приніс максимальну вигоду закладу, – наприклад, в Парижі гарсони мають за правило садити перших гостей ближче до входу та вікон, аби показати, що в ресторані не порожньо;
- тактика «закритих» питань – «Вам аперитив чи одразу вино?» ставить відвідувача перед вибором, якого він часом зовсім не планував;
- блискавичне прибирання – не встиг клієнт спустошити тарілку, як її прибирають, а незручно пустий стіл сам наштовхує на думку про десерт;
- ввічливий натяк на чайові – перед тим, як принести рахунок, ставиться питання «Все було добре?», як ненав´язливий спосіб нагадати про нагороду для офіціанта.
Офіціанту не обійтися без досконалого знання меню, розуміння, з чого складаються страви, що подають у закладі.
Окрім того, важливо пам'ятати кілька «золотих» правил офіціанта:
- «Ні» – сором'язливості, але не плутайте впевненість у собі з фамільярністю – субординацію ніхто не відміняв;
- треба бути уважним, але в міру – постійне переривання бесіди клієнтів з питаннями «Ще щось?» чи прибиранням дратуватиме;
- не сперечатися – велике мистецтво, краще діяти за протоколом закладу у випадку конфлікту.
Важливо не забувати про щирість, не жаліти ввічливих слів та посмішки. Оптимізм і доброзичливість – головні «знаряддя праці» офіціанта!