До 99-річниці з підписання Акта Возз’єднання та з нагоди Дня Соборності України гвардійці 5-ї Слобожанської бригади розповідають про громадянські цінності, силу єдності та любов до Батьківщини.
Гвардійська родина кожного року поповнюється тисячами військовослужбовців. Це солдати строкової служби та військовослужбовці за контрактом, яких обирають не тільки за добрими фізичними показниками, а й за мотивацією. Часто трапляється, що хлопці-строковики проходять службу не у рідному місті. До 5 Слобожанської бригади молоді солдати потрапляють з різних куточків України.
Ми обрали четверо хлопців з різних областей, які зараз проходять службу у військовій частині 3005 (місто Харків). Тут вони виконують одне із завдань НГУ – конвоювання, екстрадицію та охорону підсудних.
Антонові Маленку 21 рік, він з міста Полтави: «Я знаходжуся не так вже й далеко від рідного міста. Ніколи не поділяв Україну на схід та захід, південь та північ. Де б я не подорожував - усюди почуваюся як вдома. Для мене вона завжди була єдина. Так мене вчили ще у школі, так я буду вважати завжди».
Василь Завальський, 22 роки, м. Одеса: «Я ніколи до цього не був у Харкові, але тепер сталася нагода. В єдності наша сила. Я став про це частіше думати, коли почалася служба у НГУ. Тут кожен підрозділ, та і взагалі вся бригада існує як один єдиний організм. Коли ми разом – нас не можливо подолати. Цьому тут навчають, про це я пам’ятатиму».
Павло Маджар, 21 рік, м. Чернігів: «Нас з дитинства об’єднувала одна країна. Ми її частини, які об’єднавшись створюють щось більше. Поодинці мало що можна зробити, а ось об’єднавшись – ми можемо представляти реальну силу».
Михайло Скрипай, 21 рік, м. Львів: «Військовослужбовці НГУ завжди будуть стояти на охороні держави. Знати свою історію та пам’ятати про неї – це наш обов’язок. Обов’язок кожного громадянина».
Цього дня згадують про історичні події 1919 року. Символічність свята підкреслює сучасна традиція «живих цепів», яку будують громадяни у кожному місті, тримаючись за руки та символізуючи собою неділимість України.





