Политика

Исповедь бойцов 72 бригады ВСУ (фото)

24 октября 2017 11:14

В сети интернет появились новые фотографии будней украинских военных 72-й отдельной механизированной бригады, которые находятся в районе авдеевской промзоны Донецкой области.

В окопах - грузьке багно після вчорашнього дощу, холодно й морозно. Час від часу десь близько голосно лунають вибухи і здригається земля: сапери чистять ліс від нерозірваних снарядів і мін, щедро накиданих сюди взимку "запарєбриковськими лжебратіями". Торохтить стрілецьке: тут ніколи не буває тихо.

Чалапаємо по болоту, брудні, як чорногузи. "Не так тяжко воювати, як брьохатись цією розкислою глиною", - зауважує наш провожатий Руслан.

В бліндажі тепло. Вже закипає чайник на "буржуйці"; вгодований котяра солодко мружиться на сонечку, поглядає на нас: чого, мовляв, прийшли?

- Що будете робити вдома, коли повернетесь?
- Першим ділом обніму сина і дружину, - всміхається боєць.

Поки журналісти записують стенд-ап і звично шукають "картинку" для перебивок, розмовляємо про життя після війни.

- Думаю, нам буде легко влаштуватися на роботу, - говорить солдат. - Звісно, сторожкий слух та зірке око "на гражданці" може і не знадобитись, але вміння нестандартно мислити, терпляче чекати, миттєво реагувати придасться нам в будь-якій професії. Мені дуже не подобається, коли "фронтовики" самі себе позорять, дозволяючи себе використовувати різним аферистам та політикам. Ми здатні на більше; ми заслужили більшого, ніж стати чиїмись "карманними охоронцями". Вважаю правильним, коли фронтовики відкривають свій бізнес, йдуть викладати в школи і вузи, беруть участь у керівництві своїм містом чи селом. З нас буде толк, бо ми знаємо ціну життя. Але спершу - дайте нам трохи відпочити, віддихатись. Я хочу спершу обійняти дружину і сина...


Реклама

ТОП-новости

Последние новости

все новости
Gambling