Найбільших успіхів у військовій справі досягнув його батько - полковник у відставці Микола Долгіх. Пройшов бойовий офіцерський шлях від командира взводу до заступника начальника військової кафедри військово-юридичного факультету Київського інституту внутрішніх справ Національної академії внутрішніх справ МВС України. Від курсанта і до полковника. Офіцерську службу проходив в Челябінському, Кишинівському і Золочівському з'єднаннях внутрішніх військ.
У 1986-87 роках брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на посаді заступника начальника штабу Київського 290-го Червонопрапорного Новоросійського мотострілецького полку, пізніше - 17-го спеціального полку (військової частини 3031), штаб якої розташовувався в Зоні відчуження.
З січня 1988 по 1995 роки - офіцер, старший офіцер 1-го оперативного управління; старший офіцер відділу, начальник відділу ІТСО управління спеціальних частин з охорони особливо важливих об'єктів, АЕС і супроводу спеціальних вантажів ГУВВ МВС України.
У 1991 році в складі оперативної групи ГУВВ брав участь в підтримці громадського порядку і безпеки в районах міжетнічних конфліктів в Нагірному Карабасі.
З травня 1995 року - заступник начальника військової кафедри військово-юридичного факультету Київського інституту внутрішніх справ Національної академії внутрішніх справ МВС України.
Член громадської організації «Афгано-Чорнобильське братство «Побратими». Активний дослідник історії внутрішніх військ. Автор книги «Перша спеціальна», «Чортова дюжина», співавтор серії книг і віршів, присвячених ліквідаторам аварії на ЧАЕС. В альманасі «Пам'ять серця» опубліковані ряд його нарисів і оповідань.
За тридцять років бездоганної служби у внутрішніх військах він був відмічений двадцятьма медалями СРСР і України. За активну участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений медаллю "За бойові заслуги", Указом Президента України - медаллю "За працю і звитягу", наказом Міністра внутрішніх справ - нагрудним знаком "Мужність, честь, закон", розпорядженням Київської міської адміністрації - "Знаком Пошани".
Нині знаходячись на заслуженому відпочинку, Микола Тимофійович не втрачає зв'язків з Національною академією внутрішніх справ і ветеранською організацією Головного управління НГУ (внутрішніх військ). Він активно співпрацює з редакціями газет "Ратник", "Чорнобильський вісник" і "Народна Армія", журналами "Слово честі", "Військо України", "Іменем закону", "Надзвичайна ситуація", "Пожежна безпека".
З-під його пера вийшли ряд статей про ліквідаторів-чорнобильців. Микола Долгіх є автором книги "Перша спеціальна" - про участь особового складу 1-ої спеціальної комендатури військової частини 3561 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, серії віршів про Чорнобиль, співавтором книги "Місце подвигу Чорнобиль" і літературного альманаху Київської міської організації ветеранів "Пам'ять серця".
Микола Тимофійович є членом Ради ветеранів Головного управління Національної гвардії (внутрішніх військ), активним членом афгано-чорнобильського братерства "Побратими".
Ось уже сімнадцять років, як Микола Тимофійович на заслуженому відпочинку, але і сьогодні він частий гість свого рідного інституту, а його фотографії можна побачити на стендах військової кафедри Факультету підготовки фахівців для Національної гвардії України. Сьогодні сотні випускників Київського інституту внутрішніх справ, деякі вже в званні майорів, підполковників і полковників, вдячні йому за науку. І він пишається своїми випускниками.
Пишається Микола Тимофійович і своїми синами, адже всі троє Ілля, Юрій і Іван пішли по його стопах - стали офіцерами Національної гвардії України. Сьогодні майор Долгіх Ілля Миколайович - проходить службу на Рівненській АЕС.
Долгіх Юрій Миколайович - старший офіцер (начальник групи) ГУ НГУ, майор. Він учасник бойових дій в АТО. Офіцери командування військ, безпосередні начальники і товариші по службі відзиваються про них тільки добре.
Молодший Іван Долгіх, капітан - старший помічник начальника штабу з ІТЗО в посольській бригаді. Попереду в нього дуже важлива і відповідальна державна служба Батьківщині. Але в одному можна бути упевненим, що поповнивши ряди офіцерів Національної гвардії України, він продовжить славну військову династію Долгіх.






