У 5 Слобожанській бригаді проходить службу молоде подружжя, яке має цікаву історію та великий потенціал, Сергія та Дарину Шаповалових.
Дарина, як ви познайомились?
«Ми познайомились ще в школі, довгий час були просто друзями, гуляли разом в спільній компанії. Після шкільного випускного Сергій вступив на навчання до технікуму і близько цілого року ми не дуже тісно спілкувались, але коли зустрілись - Сергій зізнався мені в коханні, сказав, що ще зі школи мене любить. Після його зізнання ми почали зустрічатись, я теж вступила до медичного коледжу і ми їздили разом на навчання».
А що ж було потім?
«Потім Сергія призвали на строкову службу в армію, ми продовжували відносини, бо дуже покохали один одного. Врешті-решт пройшло трохи менше року, Сергію стала до вподоби військова служба і він підписав контракт. Після чого він запропонував мені жити разом в Харкові, бо ми з районного центру - міста Зміїв. Я, звісно, згодилась. Ми винаймали житло, а тим часом я вже закінчувала навчання в медичному коледжі. Час йшов, ми прожили разом два місяці і на Новий Рік Сергій запропонував мені стати його дружиною! Тож рік потому ми відіграли весілля, після чого я також підписала контракт і зараз проходжу військову службу на посаді санітарного інструктора».
А як же Сергій тебе здивував, коли робив пропозицію?
«Це було на Софійській площі в Києві. Нас запросила моя сестра на святкування Нового року, тож ми прогулювалися по місту 31 грудня, та, як зараз пам’ятаю, ми чомусь дуже сварилися. Коли я розмовляла зі своєю сестрою, Сергій мене погукав, я повертаюся, а він в багнюці стоїть на колінах і починає свою промову. Кругом люди стоять і дивляться, я одразу почала плакати – ніяк не очікувала такого розвитку подій, я була в ступорі, довго нічого не могла вимовити та врешті згодилася стати його дружиною».
А є у вас якесь хобі, якими ви разом займаєтесь у вільний час?
«У вільний від служби час ми регулярно відвідуємо тренажерний зал, пробіжки разом – це наше, дуже до вподоби. Також полюбляємо смачну їжу, разом готуємо незвичайні страви, він мені завжди допомагає».
Ви обоє військові, тож як Ваші батьки до цього відносяться?
«Моя мама спочатку трохи була збентежена, але потім зрозуміла, що Сергій дуже відповідальний і всі його рішення виважені і ретельно сплановані. Ось так. Ну а його батьки знали, що він буде військовим, бо спочатку строкова служба, потім контракт, а зараз він вступив до Національної Академії Національної гвардії України».
Тож де зараз власне Сергій?
«Зараз він на навчальному зборі в навчальному центрі Академії. Через півтора року він отримає офіцерське звання лейтенант і, маю надію, повернеться до нашої частини»
майор Олег Гармаш