Об этом на своей странице в соцсети написал известный украинский журналист Андрей Цаплиенко:
Про особливості військового обліку країни, що воює... Моєму товаришу надходить ось цей папірець. "Згідно з пунктом 10 статті І...", "необхідно з'явитися...", "пропоную прибути..." Коротше, повістка. Ніби нічого особливого. Крім того, що мій товариш вже два десятки років не живе за вказаною в папірці адресою. Бо є резидентом Німеччини. Саме туди законослухняні сусіди, які ще пам'ятають, що колись тут жив якийсь Влад, й відправили йому в Дойчланд цей документ з печаткою. Він чесно перетелефонував до військкомату. Посварився. Поцікавився, чи можна на четвертий рік війни мати реальну базу даних? "Військкоматські" відповіли йому у відповідному тоні. Дуже гучно. Як звикли говорити з народом. Але потім, збагнувши, який головний біль їм цей укронімець наробив, вибачилися. Мовляв, "все у нас дотепер на картках, і ми взагалі не знаємо, де хто реально є". А тепер увага. Люди на тому кінці дроту сказали Владові: "Добре, нарешті ми знаємо, що Ви нерезидент, і знімаємо з обліку Ваше прізвище". СТОП!!! Це що ж, кожен може зателефонувати у військкомат, сказати, що він не живе більше в цій країні і таким чином уникнути служби в армії???
Сам "обязанный явиться в Киевский военкомат Харькова" в комментарии к посту дописал:
Я 19 лет назад снялся с воинского учёта и сдал военный билет, иначе я бы не получил паспорт на ПМЖ. Первая повестка была 10 лет назад. Представителю военкомата, который принёс повестку, объяснили, что я здесь не прописан и 9 лет уже не живу. На что он ответил «Но вы же понимаете, какой бардак был в 90-х»
Напомним, ранее этот же - Киевский военкомат - прислал повестку в армию Герою Небесной Сотни Евгению Котляру: