Наши діди вели війну за своє життя.
Ми ведемо війну за нашу свободу.
У нас є можливість обирати - у більшості з покоління Другої світової такої можливості не було.
Учасників бойових дій у Другій світовій залишилось в Україні трохи більше 100 тисяч.
Не за більшовизм чи за Леніна-Сталіна вони воювали.
Такий був час, "гвозди бы делать из этих людей" - вони цим пишались.
І вони дали життя нам. Во що вони вірили і чим пишалися - Бог їм суддя, вони жили за законами свого часу та свого світогляду.
І свобода це повага до їхньої думки також, до думки батьків кожного українця.
Не треба вестися на кремлівську пропаганду, не можна робити 9 травня путінським святом. Це і свято наших дідів та прадідів. Батько моєї бабусі зник без вісті під Сталінградом, її дядя загинув під час звільнення Донецька.
Для мене 9 травня це день, коли я приїздив до своїх дідів.
І рівно о 18 годині, коли починалася хвилина мовчання, дід Анатолій Михайлович, інвалід 1-ї групи, піднімався разом з нами у стола. Він потрапив в оточення в Уманський котел, потім полон, потім чудовий порятунок з табору, потім знов фронт, "искупление кровью" в піхоті, і за годину перед проривом, де шанси на порятунок у першому ешелоні у піхоти майже нульовий, він домовився з сусідом, що той хто виживе винесе того, кому не пощастить, і під час атаки міна вирвала кілька ребер та пробила легені, і цей випадковий друг, про якого дід пам*ятав, шо він був татаріном, безстрашно врятував життя і безнадійне поранення, і розірвані рани у легенях закривали єдиним кровезупиняющим - пальцями...
Нам потрібен спільний день пам*яті загиблих за Україну, єдиний день пам*яті усіх жертв, який єднає, який не викликає питань. День героїізму та жертву Голокосту є в Ізралі, він відмічається кожного року напередодні дня незалежності Ізраіля.
Нам теж треба день, коли кожен згадує жертви та героїзм своєї рдини та свого народу.
В Україні таким днем на мій погляд є найстрашніший та найгероїчніший день Війни за незалежність - 29 серпня 2014-го, день прориву з Іловайська. В той день там загиблі люди різних національностей, яких об*єднало одне - любов до єдиної вільної України.
Саме така любов має об*єднати нас усіх живих та загиблих, усіх, хто в усьому світі носить Україну у своєму серці....