Нацбанк втричі зменшив ліміт розрахунків готівкою - зі 150 тис. грн до 50 тис. грн на день. Українці будуть обходити обмеження готівкових розрахунків. Для цього виникне цілий сегмент фінансових посередників. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів Олексій Кущ, радник президента Асоціації українських банків.
– Як оцінюєте зменшення обмежень на готівкові розрахунки до 50 тисяч?
Це пов'язано із системою нарахування субсидій. Зараз при покупці дорожчій за 50 тисяч гривень людина втрачає право на субсидію. Механізмів контролю за цими покупками досі держава не мала. Теоретично це стимулюватиме класти гроші в банк. Таким чином державні органи отримають інформацію про витрати українців.
– На кому це позначиться?
Попередні обмеження на 150 тисяч гривень менше зачіпали пересічних українців. Нинішні стосуватимуться уже широких верств населення. В умовах нинішньої девальвації гривні серйозна побутова техніка, меблі, інші побутові речі в 2017 році коштуватимуть 50 і більше тисяч гривень.
– Зараз потрібен цей крок?
Ні. Не створили механізмів швидкого і зручного перерахування коштів через банк. За статистикою, українці найбільше користуються таким банківським інструментом, як платіжні картки. В Європі населення найбільше використовує інтернет-банкінг, коли ти можеш скористатися банківською послугою будь-де через мобільний телефон чи комп'ютер. Це інша система, спрощений і більш швидкий механізм. В Україні перерахунок коштів між фізичними особами за повними реквізитами триває 5 діб, якщо перерахунок іде через банк, а не платіжну систему. Щоб стимулювати людей більше користуватися безготівковими розрахунками, слід зробити їх зручнішими. Збільшити довіру до банків. Поки цього немає, вводити жорсткі обмеження недоцільно.
– Але якусь частину українців це мотивуватиме частіше користуватися безготівковим розрахунком.
Теоретично - так. Насправді - ні. Люди будуть обходити ці обмеження. Такий крок принесе незручності невеликому колу населення, хоча стосуватиметься багатьох. Це адміністративний крок. Українців хочуть змусити переходити на безготівкові розрахунки. Більшість розрахунків ніде не декларують. Вони проходять на сірому ринку. Їх неможливо відслідкувати.
– Як обходять готівкові обмеження?
Дроблять платежі, домовляються про залік зустрічних вимог, розраховуються векселями. Якщо чиновник не хоче декларувати велику покупку, може розплатитися векселями.
– Нацбанк посилається на європейський досвід. Чи коректно порівнювати нашу ситуацію з європейською практикою?
В Україні багато що роблять під гаслом, що це діє в Європі. Європейці довіряють банківській системі. Але там немає такого "банкопаду", як в Україні. Після "чистки" банківської системи українці бояться заносити гроші в банк. Механізм формування рахунків фізичних осіб у Європі чіткіший і простіший, ніж у нас. Додайте до цього технологічний інтернет-банкінг. Ним можна скористатися всюди, навіть у маленькому населеному пункті. Є швидкісний інтернет. У Швейцарії клієнт може отримати на свій мобільний телефон скан-копії банківських документів для відкриття рахунку, зв'язатися по скайпу з банком, відправити ці документи з цифровим підписом назад у банк. Таким чином, рахунок у банку відкривають за 5-10 хвилин. Слід спершу запровадити зручний, швидкий банкінг, а потім обмежувати готівку.
– Які позитивні й негативні результати таких обмежень?
Серед позитивних будуть називати те, що це поповнить грошові резерви банків. Говоритимуть про детінізацію економіки. Однак це тільки теоретично. Якби ми жили в євопейській країні з чітким банківським наглядом і довірою до фінустанов, так могло би бути. Зараз ефект може бути зворотній. Люди будуть обходити ці норми. З'являтимуться посередники, які допомагатимуть це зробити. Виникне цілий сегмент фінансових посередників. Окрім того, торговці дорогими товарами - технікою, меблями, прикрасами - намагатимуться перевести свій бізнес в тінь, щоб не відлякати споживачів. Інакше не зможуть продати товар. Тінізація економіки збільшиться.
– Як бути з електронними деклараціями, де чиновники вказали мільйони готівкою? Понесуть її у банк?
Такі клієнти приходять у банк не як рядові споживачі. Їх приймають як віп-клієнти. Таким доступні будь-які банківські сервіси, в тому числі - перерахувати кошти закордон, отримати гроші з-за кордону, купити нерухомість. Без проблем можуть придбати віллу в Іспанії. У них не виникне труднощів із покупкою чогось дорожчого за 50 тисяч гривень в Україні.