Сотні людей прийшли в п’ятницю, 14 жовтня, на Площу Героїв Євромайдану на відкриття довгоочікуваної скульптури. Відкривали скульптуру очільники області та міста, а також мати одного із тернополян з Небесної Сотні Тараса Слободяна.
Сама скульптура декому із тернополян дуже подобається, комусь не надто припала до душі. Думки стосовно того, чи на часі було встановлювати фігуру, теж розійшлися, пише “20 хвилин“.
– З одного боку пам’ятник мені подобається, однак я не дуже вбачаю тут історію про Небесну Сотню. І розумію, що хлопці, які загинули на Інститутській, вартують пошани, але в той же час мені серце підказує, що цей пам’ятник – не перше, що ми мали би зробити, – відверто зізнається пенсіонер Вадим Петренчук.
Однак більшість тернополян таки вподобали і янгола з вінком, і саму задумку.
– Гарна робота! Можливо, задній фон мені не надто подобається – оті всі новобудови та будівельні крани псують картину, але ж то все тимчасово, – каже тернополянка Ірина Слюсар.
Самі ж автори пам’ятника запевняють, що зробили все від них залежне, аби скульптура гармонійно вписалася в архітектурний ансамбль на площі.
– Ми взяли за основу символи Революції Гідності: вогонь та бруківку . – розповідає скульптор Роман Вільгушинський. – З бруківки виходить вогонь, на його фоні розвиваються події Майдану. Завершення вогню виносить цю невинну жертву, над який літає символ слави – янгол із вінком у руках. Цей янгол також уособлює ту Україну, яку Герой хотів би бачити.
Скульптура є комбінованою: янгол та герой вилиті у бронзі, а основу пам’ятника ще будуть оббивати міддю. Тому тернополян просять не поспішати із висновками, мовляв, робота незавершена. Тому на скульптурі досі видно залишки арматури, до неї будуть кріпити риштування – аби зручніше було завершувати оздоблювальні роботи.
– До Нового року все вже має бути доведено до кінця. Кожна скульптура, до речі, має триметрову висоту. Сам пам’ятник має у висоту 12,5 метри. В травні ми тільки підписали договір з міською радою, тож ми все зробили з чемпіонською швидкістю. Бо такий пам’ятник роблять хоча б рік, а ми впорались за півроку. Зрештою, саме відлиття скульптур займає два місяці – така технологія, – каже пан Вільгушинський.
Робота над скульптурою була важкою, зізнається співавтор, архітектор Іван Жовнич. Адже кожна фігура важить майже тонну. А скомбінувати так, щоб постать янгола трималася нахиленою вперед, але була міцною та стійкою – було нелегким завданням.
– Ця скульптура, можна сказати, порушує всі закони фізики, – каже пан Жовнич. – Ми довго працювали над тим, щоб вписати пам’ятник в міський ландшафт. До слова, довелося трішки повернути сам пам’ятник, щоб сонце після обіду освітлювало обличчя фігурам.
