Украинский поэт, прозаик и драматург Александр Ирванец посвятил пронзительный стих бойцам АТО в честь Дня Независимости Украины.
ПІСЛЯ ПАРАДУ
Міг інакший би бути сьогодні парад.
Міг не наш би бути сьогодні парад,
Якби він свого часу не вперся.
А сьогодні він Києвом перший раз
У новеньких пройшовся берцях.
Його звати Тарас, чи Андрій, чи Івась,
Може навіть Сєрьожка, чи Ромка.
За плечима у нього димить Іловайськ,
І так само авдіївська “промка”.
А чи він з добробатів, чи з ЗСУ,
Має час він побути собою.
Споглядає він Києва літню красу,
Крутить стриженою головою.
Навкруг нього вирує святкова юрма,
Він відводить від неї очі.
Той, хто каже, що в нас нічого нема,
Хай у власній втопиться жовчі!
Є народ і країна, за які у бою,
Якщо треба, костями ляжем.
Найгарнішу вишиванку свою,
Чи єдину вишиванку свою
Він тримає під камуфляжем.
Україна у нього і в мене одна,
На душі так щемко і терпко.
І піднісши голову, п'є він до дна
Ювілейну сьогоднішню чвертку!